ЗАЯВА ІСЕД ЩОДО УХВАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ-2017
Верховна Рада України під ранок 21 грудня прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та супутні законопроекти, встановивши своєрідний «рекорд» щодо часу його прийняття. Наприклад, якщо бюджет-2015 був прийнятий 28.12.2014, бюджет-2016, відповідно, – 25.12.2015, то бюджет-2017 – 21.12.2016 (з процедурним та своєчасним поданням у вересні та розглядом його у першому читанні у жовтні).

Ухвалення Верховною Радою України закону про Державний бюджет України на 2017 рік заклало підґрунтя для забезпечення належного та безперебійного фінансування бюджетних видатків наступного року. Наявність ухваленого бюджету – основа для поліпшення очікувань бізнесу, бюджетування державних установ, підтримка сталого бюджетного процесу в місцевих громадах.

Проте процедура ухвалення цього важливого документу не може не викликати занепокоєння.

Бюджет-2017 – це «кіт в мішку». Нічним прийняттям проекту бюджету було вчергове знівельовано вимоги Регламенту Верховної Ради України та Бюджетного кодексу України, якими чітко визначено строки і порядок прийняття бюджету та законів, що мають вплив на його формування. Тобто, практично протягом однієї ночі, суттєво переглянувши податкові питання, врахувавши пропозиції, що надійшли до бюджетного комітету, депутати, не маючи можливості для ґрунтовного опрацювання тексту та розрахунків, видали «на гора» непевний за своєю суттю документ, який, імовірно, незабаром доведеться переглядати.
 
Бюджет-2017 не вирішив, та й не міг вирішити системних стратегічних вад вітчизняної бюджетної системи, серед яких: низька ефективність впливу бюджетних видатків на економічний розвиток, недореформованість соціальної сфери, що веде до втрат та нецільового використання значної частки коштів на цьому напрямку.

Макропоказники, на яких побудовано проект бюджету, не враховують ефекту ані від «податкової реформи», яка відбулася вночі, ані від ефекту зростання мінімальної заробітної плати до 3200 гривень. Проект бюджету-2017 базується на макропоказниках, які Уряд затвердив ще 1 липня. На нашу думку, очікуваний Урядом ефект від підвищення мінімальної зарплати на зайнятість та фонд оплати праці, «економії» коштів на субсидії та дотування пенсій не має остатнього обґрунтування. Тому фінансування збільшених бюджетних видатків на підвищення оплати праці у бюджетному секторі, яке спирається на розрахунок додаткових надходжень від сплати податків та ЄСВ, перебуває під загрозою.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» планується визначити одним із суттєвих джерел наповнення дохідної частини бюджету надходження від спецконфіскації (конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення) – за оперативними розрахунками, такі надходження можуть зрости до 11,6 млрд гривень. Ці кошти планується спрямувати на підтримку сільгосптоваровиробників, програм регіонального розвитку тощо. Навіть за умови прийняття найближчим часом відповідного законопроекту, сподіватися на забезпечення «швидкого» надходження коштів очікувати, на жаль, не доводиться.

Продовжено практику існування «прихованого» дефіциту бюджету. Хоча, як очікується, дефіцит бюджету залишиться незмінним на рівні 3 % ВВП, що відповідає критеріям, закладеним у Меморандумі про економічну та фінансову політику, ризик «прихованого» дефіциту бюджету посилюється у зв’язку із процедурою націоналізації ПриватБанку. Унаслідок цього, на кінець 2017 року, залежно від розвитку ситуації, обсяг державного та гарантованого державою боргу може сягнути 94-100 % ВВП.

Бюджет-2017 вчергове закладено досить високий показник надходження коштів від приватизації. Проте, як показує практика, існує ризик його невиконання. На жаль, протягом останніх років у разі недовиконання планів з приватизації відбувається заміщення їх шляхом додаткового випуску державних цінних паперів. А це – зростання державного боргу.
 
У частині соціальної політики бюджет сформований на чинній нормативно-правовій базі, а тому не передбачає реформ, які вже кілька років є обіцяними урядами: пенсійна реформа (досягнення справедливості у солідарному рівні і запровадження обов’язкового накопичувального рівня, «осучаснення» пенсій тощо), реформа освіти (окрім підняття заробітних плат учителям), реформа охорони здоров’я (автономізація закладів, перехід до фінансування за надані послуги, запровадження медичного страхування), реформа надання пільг і субсидій (монетизація, верифікація, прив'язка до рівня доходів громадян), покращення становища найвразливіших категорій населення (деінституціалізація, належний соціальний захист ВПО).Тому з ухваленням бюджету – 2017 бюджетна тема не може і не повинна зникнути з поля зору влади, експертів та медіа.

По-перше, не слабшає необхідність контролю за виконанням ухвалених рішень у бюджетній сфері та супроводу бюджетних видатків.

Йдеться про громадський та експертний контроль за витрачанням розпорядниками бюджетних асигнувань, що стосуються соціальної сфери, у тому числі – в умовах впровадження унормованих Урядом реформ сфери охорони здоров’я. Значну роль в раціоналізації видатків бюджету може відіграти сучасний контроль за державними закупівлями. Необхідне розширення механізмів громадського контролю за витрачанням коштів в бюджетних установах. Доцільно висунути чіткі критерії орієнтованості на розвиток коштів держпідтримки, які надано у розпорядження міністерств і відомств. Не повинні залишатися поза контролем і кошти оборонних закупівель. Не менш важливим є зміцнення спроможності територіальних громад щодо впливу та контролю над витрачанням коштів місцевих бюджетів.

По-друге, час, який залишається до початку бюджетного процесу 2018 року, має бути використано для узагальненя накопичених та виявлених у поточному році проблем та вироблення концептуальних рішень, які зроблять новий бюджетний процес ефективнішим, а бюджетну політику – дієвішою.

На нашу думку, це потребуватиме: 
  • повноцінного провадження середньострокового бюджетного планування; зміни підходів до «Основних напрямів бюджетної політики» та перетворення цього документу на стратегічно орієнтований дієвий управлінський інструмент, внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України;
  • забезпечення дотримання у бюджетному процесі-2018 процедур та часових рамок, визначених Регламентом Верховної Ради України та Бюджетним і Податковим кодексами України щодо розгляду проекту бюджету та законопроектів, що матимуть вплив на показники бюджету;
  • формування механізмів громадських обговорень дохідної та видаткової частин державного та місцевих бюджетів;
  • системного опрацювання реформ складових бюджетного сектору: охорони здоров’я, освіти, соціального захисту та соціального забезпечення, організацій культури, органів управління тощо;
  • упорядкування у належний термін (до 15 липня) змін до Податкового кодексу, які впливатимуть на доходи Бюджету-2018;
  • створення інститутів розвитку, на які може бути покладено відбір та супровід бюджетних інвестицій у 2018 році.

Звертаємося до експертного середовища та організацій громадянського суспільства із пропозицією щодо проведення активної суспільної дискусії щодо питань, важливих для проведення в країні ефективної, адекватної та прагматичної бюджетної політики.