Експерти ІСЕД висловили свої пропозиції до Основних напрямків бюджетної політики


Сьогодні під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі на тему: «Бюджетна політика: прагматичні підходи до стратегічних рішень» експерти Інституту суспільно-економічних досліджень висловили своє бачення бюджетного процесу та пропозиції до Основних напрямків бюджетної політики.

Відкриваючи брифінг, член Правління Інституту суспільно-економічних досліджень Анатолій Максюта зазначив, що Уряд задекларувавши реформування бюджетної політики, зволікає з поданням до Верховної Ради України надзвичайно важливого документу – проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік.

«У багатьох країнах світу існують Основні напрямки бюджетної політики, (або бюджетні резолюції, або бюджетні декларації), які спрямовані навіть на середньо- та довгострокову перспективу. Тому ми хочемо привернути увагу суспільства до цього важливого документу, аби український державний бюджет став дійсно дієвим інструментом реформ, а Основні напрямки бюджетної політики були зрозумілими кожному та забезпечили прозорість, антикорупційність та відповідальність влади» - констатував Анатолій Максюта.

Під час брифінгу експерт з питань фінансової політики Інституту суспільно-економічних досліджень Антоніна Дешко назвала основні вади чинної бюджетної політики. Серед таких вона назвала залежність від політичної та економічної кон’юнктури, адже закони про державний бюджет подаються та ухвалюються з хронічним запізненням і без належного опрацювання. При цьому звичною практикою стало ухвалення законів про бюджет у пакеті з іншими законодавчими актами, які суттєво змінюють податкове середовище чи засади діяльності розпорядників бюджетних коштів. Ігнорується прийняття стратегічних документів у бюджетній політиці – прогнозу Державного бюджету на наступні два бюджетні періоди та Основних напрямів бюджетної політики. Спостерігається низька якість планування бюджетів: надходження до бюджету залежать не від можливостей економіки, а від потреб бюджету (як наслідок, впроваджені плани для ДФС по збиранню податків, тінізація економіки); висока частка соціальних видатків в структурі бюджету не забезпечує належний соціальний захист тощо. На думку Антоніни Дешко, результатом неузгодженості бюджетної, боргової та економічної політики є нинішня ситуація з державним боргом та гарантованим державою боргом – він сягає майже 80 % ВВП.

«Вже зараз повинна початися активна фаза бюджетного процесу 2017 року. Яким буде цей бюджет — прийнятий як у минулі роки, чи з якісним розрахунком всіх кроків для здійснення пріоритетних реформ – питання риторичне», - зазначила Антоніна Дешко. «Аби досягти позитивного результату вже цього року та закласти фундамент якісному бюджетуванню в Україні ми пропонуємо ключові ініціативи у реформуванні бюджетної політики. Це: впровадження стратегічного планування; двоступенева процедура прийняття бюджету; реформування органів влади, що відповідають за формування бюджету; посилення участі місцевих громад у бюджетному процесі, реформа фонду регіонального розвитку; дотримання процедури прийняття бюджету тощо».

На переконання, заступника директора з питань розвитку Інституту суспільно-економічних досліджень Світлани Ковалівської, головний кошторис країни, перш за все, має стати інструментом втілення реформ через ефективний проектний механізм фінансування видатків розвитку.

«Внаслідок неефективної державної інвестиційної політики минулоріч лише 7% видатків бюджету було спрямовано на капітальні видатки, решта – на поточні. Якщо не змінити нинішні підходи до фінансового забезпечення реалізації реформ, то ми, як і в минулі роки, будемо витрачати значні зусилля до змін в законах чи прийняття нових, але вони не будуть виконуватись внаслідок браку коштів. Бюджет має стимулювати розвиток, аби кожна бюджетна гривня приносила державі 3-5 гривень у вигляді інвестицій», - зазначила під час брифінгу Світлана Ковалівська.

Її колега, експерт з питань соціальної політики ІСЕД Маріанна Онуфрик, акцентувала, що мета бюджетної політики у соціальній сфері має забезпечити гідне життя українців, створити умови для їх добробуту та покращення якості життя.

«Ми у своєму дослідженні «Бюджетна політика: прагматичні підходи до стратегічних рішень» визначили 5 принципів, на яких повинна базуватися соціальна політика держави. Це принципи справедливості, адресності, субсидіарності, ефективності використання коштів та стійкості. Перші три – стосуються безпосередньо людини, два інші – системи фінансування у сфері соціального захисту», - констатувала Маріанна Онуфрик.

У своєму виступі під час брифінгу науковий консультант Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло торкнувся теми інтеграції зусиль влади у формуванні та реалізації бюджетної політики. Зокрема, він зазначив, що, на жаль, навіть на законодавчому рівні в Україні не закладено стратегування бюджету, що призводить до конфлікту цілей усіх учасників бюджетного процесу, коли у кожного власна мета та власний процес, який не працює на загальний результат

«Основні складові бюджетної політики нині є проциклічними та суперечать цілям зростання, що відтворює депресивність економіки. Тому, аби знівелювати цей конфлікт та уникнути деструктивних конфліктів цілей, необхідно перейти від бюджетного фетишизму до економічного прагматизму, що має пронизувати бюджетну політику як щодо видатків розвитку, так і щодо видатків споживання і це має бути відображено в Основних напрямках бюджетної політики», - сказав Ярослав Жаліло.

Підсумовуючи брифінг експертів Інституту суспільно-економічних досліджень, член Правління нашого аналітичного центру Анатолій Максюта зазначив, що сучасне бюджетування – це, скоріше, реагування на поточні проблеми, а не закладення фундаменту для розвитку.

«Аби забезпечити фінансове зростання, у бюджетному процесі, у тому числі й визначенні Основних напрямів бюджетної політики, мають враховуватися чіткі показники – макроаналіз та макропрогноз; цілі розвитку; пріоритети у фінансуванні впровадження реформ; індикатори його успіху. У такій структурі цей документ буде прозорим, зрозумілим та дозволить уникнути корупційних ризиків – і про це має знати суспільство! Ми ж, як експерти, готові долучитися до процесу його підготовки», - резюмував Анатолій Максюта.

Із дослідженням «Бюджетна політика: прагматичні підходи до стратегічних рішень» можна ознайомитися тут.

 

 Відео також можна переглянути за посиланням