«Дірки» в соціально-гуманітарній сфері: аналізуємо Програму уряду

Соціальні стандарти
Уряд задекларував наступні кроки: перехід до адресності та монетизації пільг, затвердити відповідні соціальні стандарти, підвищити ефективність системи соціального страхування, запровадити загальнообов’язкове медичне страхування, подальше запровадження недержавних форм страхування, провести реформу спеціальних пенсій, впровадили накопичувальну пенсійну систему.
Згадано в програмі й про запровадження обов’язкового накопичувального рівня системи пенсійного забезпечення, яке у новому документі звучить як «створення умов для запровадження». Очевидно, для того, щоб виконати свою обіцянку зменшення дефіциту Пенсійного фонду, уряд, імовірно, зважиться на підвищення пенсійного віку, хоча прямо про це у документі не йдеться.
Проте уряд замовчує тему реформа трудового законодавства й водночас реформи сфери зайнятості загалом. Схоже, цей напрямок Кабінет міністрів не планує розвивати. Нещодавно, як відомо, було ухвалено в першому читанні нову редакцію Трудового кодексу. Але, на жаль, навіть текст підготовлений до другого читання, є далеким від потреб економіки і майбутніх соціальних викликів.
В програмі жодним словом не згадується про соціальний захист учасників АТО та членів їхніх сімей, як і про потребу вироблення чіткої політики щодо припинення дискримінації людей з інвалідністю: створення доступного середовища, інфраструктури тощо.
Не вартим уваги для нового Кабміну є і реформа сфери соціальних послуг, яка є передумовою деінституціалізації (закриття інтернатних закладів), підвищення якості системи соціального захисту і її ефективності для людини.
Загалом складається враження, що новий Кабмін розглядає сферу соціального захисту виключно з позиції економії витрат, а не турботи про населення, яке потрапило у складні життєві обставини. У зв’язку з цим, дивним видається той факт, що у Програмі відсутні положення про запровадження Єдиної інформаційно-аналітичної системи у сфері соціального захисту, яка би дозволила попередити витрачання мільярдів гривень на «мертві душі» та інших осіб, які отримують соціальну підтримку держави незаконно, користуючись відсутністю сучасних засобів акумуляції і збереження інформації.
Не планується створити реєстр надавачів допомоги та запровадити механізми розвитку ринку соціальних послуг із залученням недержавних організацій. Нічого не сказано про розробку та запровадження механізмів переходу від фінансування закладів до фінансування послуг. Отже адресність надання допомоги стає під великим питанням.

Освіта

У сфері розвитку освіти задекларовано намір зробити дошкільну освіту більш доступною, створити умови для покращення якості освіти в тому числі через створення освітніх округів і стимулювання розвитку освітніх закладів інших форм власності. Передбачається надати більшу автономію ВУЗам і розвивати в них наукові осередки.
Освіта, на відміну від розділу про соціальний захист відрізняється від попередньої Програми суттєво. Жодним чином не враховано розробку механізмів фінансування освіти від фінансування закладів до фінансування освітніх послуг, не враховано розвиток інклюзивної освіти, реформування інтернатів в сфері загальної та спеціальної освіти, розвиток професійної освіти людей з інвалідністю.
Найбільше розчарування викликало те, що у декларативних і загальних фразах не згадується про інклюзію в освіті – створення умов для навчання в системі загальної освіти дітей з особливими освітніми потребами.
Це видається особливо тривожним з огляду на той факт, що відповідальною за цю реформу мала би стати Лілія Гриневич – новий Міністр освіти і науки, яка приклала багато зусиль, щоб у рамковому законопроекті «Про освіту», співавтором якого вона стала, ввійшли положення про інклюзивне навчання. Сподіваємося, що факт зміни депутатського крісла на міністерське не вплинуло на її позицію і сталася прикра помилка у редакції програми нового уряду.

Охорона здоров’я

Програмою передбачено, що в сфері охорони здоров’я буде запроваджено доступність первинної медико-санітарної допомоги, оснащення закладів первинної допомоги. Також в уряді обіцяють створення єдиного простору медичних закладів різних форм власності із запровадження Єдиної інформаційної бази обробки даних. Інший пункт – затвердження клінічних протоколів із переліком медичних послуг із розмежуванням рівнів їх отримання. Й нарешті – в планах Кабміну - загальнообов’язкове медичне страхування.
Однак, як видно, зовсім не враховано розвиток системи раннього втручання. З програми не зрозуміло як працюватиме система медицини в контексті адресності.
Головне, що хотілось би побачити, це програму міжгалузевої співпраці освіти, медицини, соціального захисту в розробці міжгалузевої політики надання комплексної допомоги людям, які потрапили в складні життєві обставини.
Наполягаємо, щоб уряд в соціальній сфері в правовій моделі соціального захисту попереджував будь-яку дискримінацію, в тому числі за ознакою інвалідності.