5 кроків для створення сприятливих умов для бізнесу
Експерт з питань регуляторної політики
5 кроків для створення сприятливих умов для бізнесу
В Плані пріоритетних дій уряду на 2016-й рік 16 разів зустрічається слово «дерегуляція» у різних контекстах. Отже Кабінет міністрів декларує намір серйозно взятися до проблеми. До цього варто додати й «паралельні» наміри уряду поліпшити позицію України в численних міжнародних рейтингах економічної свободи, що за задумом має засвідчити відданість влади ідеям реформ.

Протягом 2014–15 рр. в Україні скорочено кількість ліцензій та документів дозвільного характеру із 143 до 84 та видів діяльності, що підлягають ліцензуванню – з 56 до 30.

Проте, деякі сфери діяльності й досі залишаються надмірно зарегульованими, заплутаними, непрозорими та потребують перегляду. Це насамперед - фармацевтична діяльність, будівництво, аграрний сектор, надрокористування, розміщення реклами тощо.



В сучасній Україні влада часто й безсистемно вносить зміни до нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері господарської діяльності. Такі зміни у законодавстві, у тому числі щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності мають на меті покращити умови ведення бізнесу.

Проте, їх точковість і хаотичність може бути замінена системним підходом до державного регулювання з подальшим створенням системи «розумної регуляції». Або, іншими словами, – комплексний обмежено-раціональний вплив держави на процеси в економіці. 


Запропоновані 5 кроків – доволі оптимальні й реалістичні з огляду на можливість їхнього запровадження у найближчій перспективі. Вирішення окремих питань уже закладено у законопроектах, що зареєстровані у парламенті. Але, вони, на жаль, або тривалий час не розглядаються, або їх знято з розгляду.
Які бар’єри на шляху до спрощення ведення бізнесу вже сьогодні можна прибрати?

Зараз для одержання ліцензії, дозволу чи подання декларації про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства підприємець змушений подавати документи до Центру надання адміністративних послуг у паперовому вигляді. Тобто йому потрібно особисто приходити за такими послугами. Якщо виявляться неточності у заповненні документів, його повідомляють у письмовій формі і знову треба їхати забирати попередній пакет і формувати новий. Це величезні затрати робочого часу. Тому варто замінити, де це можливо, практику паперового на електронний документообіг. Подання документів, повідомлення про рішення органу щодо поданих документів, видача документів – в електронному вигляді.

Ще один аспект, який потребує вирішення – приведення практики видачі дозволів відповідно до законодавства. Переліки та вимоги до документів, які підприємець має подати для одержання документа дозвільного характеру, мають втановлюватися виключно законами. Проте, незважаючи на це, переліки документів часто прописані у підзаконних нормативно-правових актах – постановах, наказах, рішеннях. Цим часто користуються дозвільні органи, вимагаючи додаткові документи. А підприємець знову ж таки витрачає зайвий час і кошти для їх одержання.

Спробою врегулювати ці питання став урядовий законопроект №3759 (проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, щодо їх приведення у відповідність із нормами Законів України «Про адміністративні послуги» і «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»). Проте цей документ був знятий з розгляду у зв’язку зі зміною уряду відповідно до парламентського регламенту.

Подібна ситуація склалася і з процедурою переведення деяких документів дозвільного характеру на декларативний принцип (проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру, у тому числі шляхом поширення застосування декларативного (реєстраційного, заявницького) принципу» № 4131). Його також відкликано. Щоправда, до цього проекту було подано альтернативний, який враховує основні ідеї документу. Тож потрібно його включити в порядок денний і проголосувати.

Загалом проведення перевірок органами державного нагляду (контролю) вважається перешкоджанням провадженню господарської діяльності. Оскільки в Україні існує велика кількість таких органів та їхніх функцій. Штрафи накладаються на незначні порушення, виявлені часто безпідставними перевірками. Також можливі зловживання з боку посадових осіб.

Тому, по-перше, варто створити максимально прозорий механізм (процедуру) здійснення перевірок. А по-друге, розробити та викласти у вільний доступ чіткі вимоги до конкретних видів діяльності, розроблені з урахуванням ризиків, дотримання яких перевіряється при здійсненні перевірок.

Існуюча система застосування покарань (штрафи, призупинка роботи підприємства) за незначні порушення законодавства повинна бути змінена на систему забезпечення дотримання його вимог суб’єктами господарювання, тобто консультування, попередження порушень, надання можливості виправити помилки.

Звичайно, цих кроків недостатньо для побудови системи «розумної регуляції», проте все ж деяке покращення умов ведення бізнесу можна очікувати. Якщо держава застосовуватиме збалансований підхід у регулюванні в різних сферах економіки та життєдіяльності, то відповідно будуть враховані її інтереси, а також інтереси підприємців, як виробників, чи посередників, громадян, як споживачів певних послуг, чи покупців товарів. Для цього потрібна насамперед політична воля влади й усвідомлення потреби встановлення прозорих правил для організації та ведення бізнесу.