В кожній громаді повинен бути свій соціальний працівник – експерти

У громадах потрібно створювати Центри надання соціальних послуг, збільшувати кількість соціальних працівників та запроваджувати інструмент «гроші ходять за людиною». Для цього необхідно внести зміни до законодавства, у тому числі до Бюджетного кодексу і розширити джерела фінансування для центрів, що надають соціальну допомогу. До такого висновку дійшли експерти, представники виконавчої влади та громадськості під час SmartTalk «Якісні соціальні послуги». Захід відбувся 3 квітня о 10:00 в Українському кризовому медіа-центрі.

Участь у Smart Talk взяли:

  • Керівник суспільних програм ІСЕД Маріанна Онуфрик;
  • Директор Управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг Міністерства соціальної політики Оксана Сулима;
  • Керівник проекту ПРООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» Олена Іванова;
  • Директор Партнерства «Кожній дитині» Василина Дибайло;
  • Науковий консультант ІСЕД Ігор Яковенко;
  • Відомий блогер Татуся Бо.
Модератор заходу – ведуча і журналіст Ілона Довгань.
 
Соціальні послуги – це комплекс заходів, що надаються людині, яка потрапила у складні життєві обставини та не може їх подолати самостійно. Йдеться про допомогу під час безробіття, втрати близьких, нездатності доглядати за собою внаслідок важкої хвороби чи інвалідності. За результатами дослідження проведеного у 2014 р., соціальних послуг в Україні потребувало 5,2 млн. осіб, а отримали їх 4,2 млн осіб.
 
За словами експертів, однією з головних причин, чому українці не отримують якісні соціальні послуги є та, що сфера соцпослуг монополізована державними та комунальними установами, і до того ж кожна них відповідає за певну категорію населення. В цей спосіб на соціальні послуги держава витрачає значні ресурси, у той же час залишаються особи, які не потрапляють в жодну з категорій громадян, які мають право на допомогу, і залишаються без соціальної підтримки. За словами керівника суспільних програм ІСЕД Маріанни Онуфрик, вирішити проблему допомогло б створення єдиного Центру надання соціальних послуг. 
 
«Необхідно створити єдиний Центр надання соціальних послуг через об’єднання центрів соціальних служб сім᾿ї, дітей та молоді та територіальних центрів соціального обслуговування. Основними завданнями такого Центру має бути виявлення осіб та сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, формування інформаційної бази, а також визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах, організація, планування та надання послуг»,  – зазначає експерт.
 
За словами директора управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг Мінсоцполітики Оксани Сулими, сьогодні міністерство переглядає підходи до надання соціальних послуг з поправкою на реформу децентралізації. «Сьогодні створюються об’єднані територіальні громади, які є тою первинною низовою ланкою, де мають бути організовані соціальні послуги. Для об’єднаних територіальних громад ми видали методичні рекомендації щодо запровадження посад фахівців із соціальної роботи, щоб в кожній громаді були свої фахівці з соціальної роботи. Їх робота полягатиме у виявленні осіб, які потребують допомоги, а також інформувані і консультуванні населення щодо соціальних послуг», – пояснює представник Мінсоцполітики.
 
Директор Партнерства «Кожній дитині» Василина Дибайло зазначає, що саме соціальний працівник, який постійно працює з громадою, може найкраще орієнтуватися в тому, які саме потреби мають ті чи інші члени громади.
 
«Працюючи з сім’ями, з дітьми ми бачимо те, що дуже важливо виявити потребу у соціальних послугах, оскільки не завжди людина, яка потребує соцпослуги, може прийти в прозорий офіс і сказати: знаєте мені потрібен соціальний супровід. Питання виявлення потреби в послузі і її надання, мотивування людини до послуги, це також дуже важлива робота», - зазначає експерт.

За її словами, у 2012 р. в Україні працювало 12 тис. фахівців з соціальної роботи, але вже через два роки з метою економії коштів більшість соціальних працівників скоротили.

Керівник проекту ПРООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» Олена Іванова зазначає, що сьогодні немає перешкод, аби на місцевому рівні втілювати нові підходи до надання соціальних послуг.
 
«По-перше, соціальне замовлення має відбуватися за рахунок коштів місцевого бюджету. По-друге, сьогодні для цього є всі законодавчі механізм, але часом їх виконання видається занадто складним, хоч це і не так. Також потрібно визначити потреби в послугах на місцевому рівні, з’ясувати, які послуги є найбільш пріоритетними, закласти ці гроші в бюджет, провести конкурс серед виконавців», – пояснює Олена Іванова. За її словами, недержавні організації не завжди хочуть залучатися до надання соціальних послуг, адже їм простіше працювати з грантами.

На думку експертів ІСЕД, держава має виділяти фінансування не під мережу закладів, а під конкретних людей, яким буде надано ту чи іншу соцпослугу. «В сфері соціального забезпечення, як і в медицині, треба застосовувати принцип «гроші ходять за людиною». Тобто держава виділяє кошти для конкретної людини, а вже потім за рішенням цієї людини, кошти перераховуються в той заклад, який буде надавати їй послугу. Якщо людина вирішила змінити заклад і обслуговуватися в іншому, то і кошти передбачені для цієї людини підуть разом з нею», – пояснює науковий консультант ІСЕД Ігор Яковенко.
 
21 березня 2017 р. в у першому читанні був прийнятий новий закон про соціальні послуги. Реформа системи соціальних послуг в Україні триває вже понад 10 років. Ще у 2007 р. Парламент схвалив Концепцією реформування системи соціальних послуг. П’ять років опісля, серпні 2012 р. уряд схвалив Стратегією реформування системи надання соціальних послуг. Проте, ні Стратегія, ні Концепція так і не були реалізовані. Законопроект №4607 прийнятий у першому читанні безумовно покращить ситуацію щодо надання соціальних послуг, але він потребує доопрацювання перед другим читанням, оскільки теперішня редакція не вирішує усіх проблем.
 
Фото і відео за результатами Smart Talk дивіться на сторінці ІСЕД в мережі Фейсбук 
 
Довідково:
Smart Talk – спільний проект Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) та Українського кризового медіа-центру за інформаційної підтримки газети «День» – це серія зустрічей, присвячена комунікації основних аспектів реформи соціальної сфери в Україні, відповідно до результатів комплексного дослідження «Політика соціального прагматизму».

Дослідження «Політика соціального прагматизму» пропонує державі та суспільству принципово нову концепцію суспільних відносин, що базуватиметься на практичному забезпеченні гідного та щасливого життя людини. У Політиці закладено модель ефективного соціального захисту, охорони здоров’я, а також описані умови формування відповідального ставлення людини до власного життя та користування суспільними благами, в тому числі через розвиток освіти та культури.