Інститут суспільно-економічних досліджень оприлюднив вимоги для ефективної реформи державного управління в Україні

























Під час дискусії з питань реформи державної служби, що відбулася 23 листопада в Українському кризовому медіа-центрі, експерт з інвестиційної політики та регіонального розвитку Інституту суспільно-економічних досліджень Світлана Ковалівська оприлюднила п’ять вимог експертів ІСЕД для включення їх до законопроекту «Про державну службу».

Зарплата має залежати від ефективності роботи

Новий законопроект «Про державну службу» не вбудовує мотивації для державних службовців і , як наслідок, – гальмування та неефективність реформ у всіх сферах діяльності. Держслужбовець має почати працювати на результат. Рішення: в законі визначити коефіцієнт коригування окладу в залежності від продуктивності праці. Тобто за функціями органу встановлюються індикатори - кожному департаменту по індикатору, кожному відділу/службовцю – по субіндикатору.  Таким чином, державні видатки будуть сфокусовані на реальних планах та пріоритетах і пропорційно буде зростати мінімальна заробітна плата.

Соціальний пакет держслужбовця має бути розширений

Сьогодні посада на держслужбі не здатна конкурувати із приватним сектором. Законопроект «Про державну службу» не пропонує жодного стимулу. Чим сьогодні керівник-держслужбовець може привабити високоефективного менеджера з приватного сектора? Яка альтернатива низькій зарплаті? Експерти Інституту суспільно-економічних досліджень пропонують в окремій статті закону встановити соціальний пакет для держслужбовця та започаткувати тут дискусію щодо видів заохочень.

Працівники патронатної служби та НБУ повинні бути держслужбовцями

Законопроект створює «агентів впливу» у вертикалі держслужби з числа патронатної служби та працівників Нацбанку. Проблема в тому, що норми закону них не стосуються, тепер вони не будуть зобов’язані декларувати доходи, зможуть суміщати роботу у приватному секторі, при цьому маючи широкі можливості впливати на державні рішення та доступу до службової інформації. Тому вони мають нести високу відповідальність як інші держслужбовці, щоб запобігти підриву конкуренції та збиткам держави, і це має бути визначено в законі.

Державна служба має стати аполітичною

Законопроектом надається право 2/3 держслужбовців бути членами політичних партій.  Це – керівники відділів та департаментів та всі інші службовці, окрім вищого корпусу. Це суперечить принципу політичної нейтральності на державній службі.

Заборона реорганізації без функціональної оптимізації

Новий закон по суті не вирішує сьогоднішню проблему хаотичності змін в державній службі, перманентної реорганізації тощо в результаті чого є ризик залучення спеціалістів без досвіду державного управління і держава буде витрачати ресурси на підвищення кваліфікації. Експерти Інституту суспільно-економічних досліджень пропонують заборонити реорганізацію в органах до проведення комплексного функціонального обстеження скорочення дублюючих та непотрібних функцій та затвердження нової системи органів влади, що має пришвидшить написання стратегії реформи, яку вимагають від України міжнародні експерти.

Світлана Ковалівська вважає, що народні обранці мають дослухатися до пропозицій експертного середовища, і вже цього четверга, під час голосування у Верховній Раді України законопроект № 2490 «Про державну службу» у другому читанні, врахувати їх.