10 вимог до нового Уряду


Експерти ІСЕД узагальнили основні нагальні потреби та очікування громади та бізнесу в економічний та соціальних сферах до роботи новозатвердженого складу Кабінету Міністрів України.

Суспільство вимагає, щоб новий склад Кабінету Міністрів змінив економічну модель розвитку держави, яку практикували більшість попередніх урядів. У підсумку це призвело до обвалу економіки, зниження реальних доходів громадян та боргової кризи, що веде до банкрутства країни. Що слід змінити в системі управління державою? Насамперед необхідно:

  • відновити довіру до заяв і дій органів виконавчої влади, підвищивши їх професійність і відповідальність за наслідки цих дій для громадян України як в поточному періоді часу, так і в майбутньому;
  • зберегти власну економічну індивідуальність, не дозволяючи економіці країни розчинятись в глобальній системі, а навпаки, скористатись перевагами глобалізації і зайняти гідне місце у світі;
  • створити умови, за яких світовий інвестиційний і фінансовий ресурс вільно перерозподілятиметься до України, яка має позбутись  світового іміджу  у світі як країни боржника і прохача допомоги;
  • сформувати  власні стратегічні пріоритети й на їхній основі побудувати таку систему управління, що буде здатна: вивільнити конструктивну енергію самоорганізації громадян, самоуправління громад та єднання суспільства; створити можливість для самореалізації нації і вияву креативного потенціалу вільного підприємництва без корупції та надмірної зарегульованості;
  • сформувати нову за якістю та спільну за формою соціальну та гуманітарну систему, яка розкриє таланти і запропонує  роботу тим, хто може працювати і створювати свій добробут власною працею, а також створить гідні умови життя для тих, хто за віком, або з інших причин не може забезпечувати себе без допомоги держави і суспільства.


Основні напрями вдосконалення державної політики.

Економічна політика та державне регулювання

Держава має відігравати ключову роль у структурній перебудові вітчизняної економіки за допомогою різних механізмів стимулювання розвитку галузей та спрямування їх до  нарощування доданої вартості та експорту. Важливо, щоб держава стала активним гравцем на світовому ринку залучення інвестицій, підтримувала внутрішнього інвестора.

Тому, вже до кінця 2016 року в економічній сфері новий склад уряду повинен:

  1. Сформувати стратегію розвитку економіки та чіткий план дій з її імплементації - основу для повернення довіри інвесторів та кредиторів до України. Встановлені економічні цілі, орієнтири розвитку країни, важливі для того щоб інвестор, розробляючи бізнес-план, міг врахувати всі ризики і оцінити свої можливості для управління ними. Це стосується цін і прогнозів бюджетних капітальних вкладень, а також планів розвитку територій. Саме напрацювання та схвалення довгострокової стратегії економічного розвитку України має стати завданням номер один для державної влади на 2016 рік.  В результаті консультацій із бізнесом, асоціаціями, науковцями та громадськістю мають сформуватись пропозиції щодо вдосконалення інструментів і механізмів стимулювання розвитку економіки, нової архітектури управлінських процесів, нових інституцій, що впроваджуватимуть в життя цю стратегію.
  2. Забезпечити своєчасне, прозоре формування Держбюджету-2017, як стимулу економічного розвитку на основі реалістичних макропоказників та узгоджених змін у податковій політиці, зорієнтованого на стимулювання розвитку економіки,  впровадити  механізми середньострокового бюджетного планування та прогнозування.
  3. Створити інституції розвитку економіки, серед яких першочергово вже у 2016 році - Державний банк розвитку та Експортно-кредитне агентство. Важливим є консолідація зусиль уряду та Національного банку задля формування ефективної системи перерозподілу ресурсів фінансового ринку з пріоритетним спрямуванням на реалізацію проектів, що стимулюють економічний розвиток, стабілізації валютного ринку, зниження та утримання рівня інфляції на прийнятному для економіки рівні (не більше 10%), відновлення довіри населення до інститутів фінансового ринку.
  4. В українську господарську практику потрібно запровадити найкращі практики та принципи управліннядержавною власністю. Компонентом стратегії розвитку має стати реформа управління держвласністю (першим кроком є загальнодержавна інвентаризація) з метою ефективного управління державними активами стратегічних галузей економіки, які не підлягають приватизації, але працюють в умовах відкритої конкуренції, через  визначення оптимальної організаційної структури управління.
  5. В процесі взаємодії держави та бізнесу важливим є впровадження моделі «розумної регуляції» - ефективного правового регулювання відносин у сфері господарської діяльності на основі встановлення мінімально необхідних меж втручання держави у підприємницьку діяльність. Бізнес та громада очікує впровадження механізму неухильного дотримання вимог регуляторного законодавства. Від етапу формування регуляторного акту (впливу), консультацій, прийняття і до остаточного аналізу впливу та наслідків запровадження чи скасування певної регуляції. Важливим є перехід від імітації аналізу проблем та шляхів вирішення до дотримання зазначених вимог, що стане основою самоочищення регуляторної системи.


Соціальна політика

Соціальна політика України повинна базуватись на засадах і принципах:

  • справедливості, коли підтримку від держави отримують не всі, а лише ті люди, які справді її потребують;
  • адресності – на основі індивідуального підходу, а не всім порівну;
  • субсидіарності, коли всі заходи приймаються на нижчому можливому рівні з метою досягнення максимальної користі для людини.


Тому новий склад уряду у соціальній сфері повинен забезпечити упродовж вже цього року:

  1. Запуск Єдиної бази даних сфери соціального захисту, що міститиме інформацію про усіх суб’єктів соціальної сфери (громадян, які отримують соціальну підтримку держави у вигляді пільг, субсидій, соціальних послуг, допомог тощо та надавачів цієї соціальної підтримки – управління соціального захисту, ЦСССМ, територіальні центри, громадські організації тощо). Це дозволить попереджувати зловживання з боку усіх суб’єктів соціальної сфери, планувати бюджет витрат на довгострокову перспективу.
  2. Запуск обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, яка передасть у власність громадянам їхні пенсійні заощадження, дозволить обирати пенсійний вік самостійно та наповнить економіку України довгостроковим інвестиційним ресурсом. Вимога у сфері пенсійної реформи стосується також удосконалення солідарного рівня, зокрема повернення йому страхових принципів.
  3. Створення вільного ринку соціальних послуг, якийпередбачатиме демонополізацію і роздержавлення цієї сфери, забезпечить конкуренцію через допуск громадських організацій, зокрема шляхом реалізації принципу «гроші ідуть за людиною».
  4. Створення реального плану дій для вирішення проблем учасників АТО та ВПО, підґрунтям для розробки якого стане розроблена за участі громадськості та експертного середовища комплексної стратегії держави щодо реалізації державної політики на подолання наслідків російської агресії в Україні та попередження подальших соціальних криз.
  5. Забезпечення антидискримінаційної політики щодо людей з інвалідністю, що передбачає розробку нормативно-правових актів на реалізацію, зокрема: права дітей на сім’ю (через проведення реформи системи соціальних послуг і деінституціалізацію), права на освіту – забезпечення інклюзивності у навчанні, права на залучення до місцевої спільноти – створення умов для проживання у громадах та інші права визначені у Конвенції про права людей з інвалідністю.

З урахуванням нового бачення розвитку суспільно-економічних відносин і функцій, які виконуватиме держава, має бути забезпечений функціональний аудит органів державної влади, створена нова ефективна система державного управління - основа імплементації реформ та розвитку.