Торговельна війна з Росією


Російська влада остаточно схвалила рішення про призупинення дії угоди про зону вільної торгівлі з Україною. Відповідний законопроект ініційовано у зв’язку з набранням чинності угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка запрацює з 1 січня 2016. Це рішення означає, що мито на українські товари буде таким самим, як і для інших країн членів СОТ. Воно діятиме доти, доки російська влада не вирішить поновити ЗВТ з Україною.

Процедура та ембарго

Відповідно до процедури для того, щоб призупинити дію угоди про ЗВТ між Україною та СНД, Росія зобов’язана проконсультуватися з іншими країнами, що укладали цю угоду. А також довести, що у зв’язку з набуттям чинності ЗВТ між Україною та ЄС склалися такі умови, які призводять до збільшення імпорту продуктів з України, що шкодять промисловості Митного Союзу. Це, ясна річ, не зроблено… Дещо раніше, як відомо, було прийнято дві постанови, що обмежували вільну торгівлю товарами з Україною.

Отже, після набрання чинності економічної частини угоди про асоціацію України з ЄС, але не пізніше 1 січня 2016 року Росія підвищує ввізні мита на українську продукцію та вводить ембарго на окремі товари українського походження. Ембарго вводиться на м'ясо, рибу, молочні продукти, овочі, фрукти, горіхи та ковбаси.  В той час коли мита підвищуються на значно більший перелік товарів, окрім продукції сільського господарства та харчової промисловості, також туди входять продукція хімічної промисловості, металургії та машинобудування.

Прогноз і реальність

В макроекономічному розрізі ці заходи не надто вплинуть на економіку України. За різними оцінками, Україна може втратити до 0,4 відсоткових пункти ВВП за умови, якщо не буде знайдено інших ринків збуту для цієї продукції. Втрата валютної виручки, якщо не переорієнтувати ринки збуту, становитиме близько 400 млн. дол. США. Для порівняння: за 10 місяців цього року експорт товарів до РФ скоротився на 4 768 млн. дол. США.

Групи ризику

Частка російських товарів у загальному експорті України й так значно скоротилася  з 23,7% у 2013 до 18,2% у 2014 і 12,8% (дані за 10 міс. 2015 р.).
Однак, те, що в макроекономічному розрізі здається незначним, може бути дуже важливим для окремих суб’єктів господарювання, що залежать від російського ринку.
Нижче наведено основні дані про групи товарів, на які вводяться торговельні обмеження, і які мають найбільшу частку експорту до РФ у загальному обсязі експорту.

Джерело: Власні розрахунки за даними Держстату

Джерело: Власні розрахунки за даними Держстату

Як видно, від торговельних обмежень, які планує Росія запровадити з 1 січня 2016 року, найсуттєвіше постраждають експортери м’яса, риби та овочів. Також варто звернути увагу на ті товари для яких нестабільний контрагент Росія залишається основним партнером.

Джерело: Власні розрахунки за даними Держстату

Що робити українським виробникам?

Як це не банально звучить, але насамперед потрібно шукати нові (інші) ринки збуту. Підприємці мають не зволікати і шукати нові можливості для експорту своєї продукції. Для початку, щоб зорієнтуватися і зрозуміти, в якому напрямку рухатися, можна взяти участь у семінарах для початківців з виходу на інші ринки або почитати посібник з експорту, де описано всі дії, крок за кроком, що робити (наприклад: «Відкриття ринків в ЄС», «Базовий посібник з інтернаціоналізації бізнесу та виходу на ринки Європейського Союзу» та ін.).

Потім потрібно з’ясувати подробиці для торгівлі саме вашим продуктом. Європейська Комісія має сайт Exporthelpdesk, на якому достатньо ввести код своєї продукції і країну до якої ви хочете експортувати, щоб дізнатися всі необхідні документи, наявність квот в рамках яких діє безмитний режим, ставки податків, тощо.

Знайти партнерів на ринках, куди вирішите виходити. Для цього можна використовувати бази підприємців, де можна шукати партнерів (наприклад: Enterprise Europe Network), брати участь у виставках товарів для презентації своєї продукції.

Якщо ж самостійно не виходить, можна звернутися до професійних консультантів з експортної діяльності. Кошти для того, щоб сплатити їхню роботу можна залучити через якийсь грант на підтримку малого та середнього бізнесу. Так, Європейський банк реконструкції та розвитку надає гранти для отримання послуг консультантів малими та середніми підприємствами.

Наразі реалізовується низка проектів, щоб посилити конкурентоспроможність наших виробників на міжнародних ринках.

Так, Міжнародний торговий центр (ITC) на кошти Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) (2.6 млн. дол. США) реалізовує програму для збільшення конкурентоспроможності українських МСП, експортерів овочів та фруктів, допомагаючи налагодити зв’язки  із закордонними компаніями, та капіталізувати можливості, які надає ЗВТ з ЄС.

Європейський Союз започаткував програму з підтримки МСП в Україні, Грузії та Молдові – DCFTA Facility. В рамках цієї програми на підтримку підприємців буде виділено 200 млн. євро протягом наступних 10 років. Половина з цих коштів надійде в Україну, а інша половина в Грузію і Молдову. Програму спрямовано на надання фінансових ресурсів та залучення інвестицій для використання торговельних можливостей з ЄС.

Європейський банк реконструкції та розвитку надає гранти для отримання послуг консультантів малими та середніми підприємствами.

Загалом існує величезна кількість грантових програм для модернізації виробництв, залучення кредитів, відповідності продукції стандартам ЄС, тощо.

Стаття також опублікована на Висновках.