Сім пасток
Експерт з питань екологічної політики Інституту суспільно-економічних досліджень
Сім пасток "старательського" законопроекту


Цього тижня серед низки законопроектів на голосування парламенту винесено проект закону "Про старательську діяльність".

Ініціатори документа правильно зазначають, що використання та реалізація непромислових корисних копалин досі не врегульовані.

Проте на цьому його умовні переваги можна вважати вичерпаними.

Законопроект пропонує новий механізм регулювання суспільних відносин у сфері видобування корисних копалин, що відрізняється від загального порядку надання надр у користування і не враховує вимоги земельного та лісового законодавства.

Це може призвести не лише до неоднозначності застосування та перешкод у його реалізації, а й до появи нових корупційних схем.

1. Базовим документом у цій сфері є Кодекс України про надра, який виділяє  корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення.

Відповідно до кодексу, промислове та непромислове значення залежно від придатності для промислового використання мають родовища корисних копалин. Тож введення нової класифікації корисних копалин недоречне, вона лише призведе до суперечності з існуючою класифікацією.

2. Не витримують критики зміни до Кодексу України про надра, за якими для користування надрами не вимагається спеціальний дозвіл та гірничий відвід.

Невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем. Вона  містить програму робіт та оформляється як додаток. Натомість у гірничому відводі  визначаються засади охорони праці на гірничих об'єктах.

Отже, створюється можливість безконтрольного видобутку корисних копалин. Це може призвести не лише до нераціонального використання надр, порушення екологічного законодавства чи нещасних випадків, а й до техногенних катастроф.

3. У новому проекті передбачається видобування корисних копалин старателями та артілями старателів за дозвільним посвідченням, що видається органом місцевого самоврядування, на території якого здійснюється ця діяльність.

За законодавством, видача дозволу є адміністративною послугою. Є очевидна невідповідність положень проекту нормам закону "Про адміністративні послуги".

4. Нормативний документ надає місцевим органам влади та органам місцевого самоврядування повноваження, які дублюють повноваження Держгеонадр.

Крім конфлікту повноважень, виникає проблема непідготовленості фахівців. Вони потребують спеціальних знань, зокрема, щодо надання дозвільного документа на видобування корисних копалин, консультацій та контролю щодо видобутку.

До того ж за законом "Про місцеве самоврядування" питання щодо надання та скасування дозволів на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення вирішуються винятково на пленарних засіданнях місцевих рад. Встановлення подібних норм призведе до суперечностей у їх застосуванні.

5. Запропонований механізм надання земельної ділянки старателям не відповідає земельному законодавству.

Проект передбачає, що право власності або користування ділянкою для здійснення старательської діяльності набувається у порядку, визначеному законодавством, і не вимагає зміни цільового призначення ділянки.

Це суперечить основним підходам до врегулювання земельних відносин, за якими використання ділянок здійснюється відповідно до їх цільового призначення.

До того ж Земельний кодекс дозволяє видобування корисних копалин лише на землях промисловості (стаття 66). Використання ділянки не за цільовим призначенням є підставою для примусового припинення прав на неї (стаття 143).

Оскільки 98% площ родовищ бурштину покрито лісами, його видобуток потребує вирубування дерев, що може негативно вплинути на довкілля. Видобуток бурштину повинен відбуватися з дотриманням загальних процедур вилучення лісових ділянок і компенсації втрат лісогосподарського виробництва.

На жаль, це залишилося поза увагою розробників документа.

6. Проект закону вводить обмеження на вільний продаж видобутих корисних копалин шляхом їх примусової реалізації через біржу. Пропонується непрозорий порядок реалізації, що не враховує специфіки корисних копалин.

Так, процедура реалізації бурштину, кам'яного вугілля та піску відповідно до законодавства є специфічною щодо реалізації кожної корисної копалини.

7. Проект має внутрішні суперечності та нечіткість формулювань, що може призвести до неоднозначності у трактуванні та застосуванні.

Наприклад, не визначено права та обов'язки старателів, відсутня регламентація порядку здійснення старательської діяльності та надання можливості контролю за нею органам влади і місцевого самоврядування. Це прямий шлях до зловживань з боку чиновників та незахищеності старателів і їх артілей.

Викликають заперечення положення проекту, відповідно до яких старательська діяльність здійснюється лише непромисловим способом. На жаль, в документі не визначено поняття непромислового способу видобутку.

Відповідно до законодавства про надра, спосіб видобутку має бути визначений в проекті розробки родовища. Натомість у законопроекті не врегульоване питання щодо проекту розробки родовища та необхідності його дотримання старателями.

У висновку профільного комітету зазначено, що законопроект має велике соціальне значення для розвитку регіонів, пов'язаних з видобуванням, використанням та реалізацією корисних копалин непромислового значення.

Автори упевнені, що закон дозволить залучити інвестиції та нові технології, і це підвищить рівень зайнятості місцевого населення та якість їх життя. Проте в такій редакції закон нічого не дасть регіонам, а тільки призведе до конфліктів у галузі.