Готуємось до зими: чи зменшить комунальні платежі встановлення лічильника


Українці навесні отримали від влади «подарунок» у вигляді підвищення тарифів, тож громадяни відразу почали вимагати прозорості у розрахунках та встановлення обліку на всі комунальні послуги, де це можливо. Але чи зменшить платежі за комуналку встановлення лічильника і яким чином це захищає споживача від свавілля влади та монополістів

Проблема №1. Не з того почали

Нинішня політика Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), при формуванні  тарифів на комунальні послуги, базується на використанні фактичних показників минулих періодів для розрахунку планового тарифу на наступний рік. Подальшим кроком НКРЕКП після встановлення 100% обліку на комунальні послуги планується враховувати фактичні показники роботи компаній-монополістів у тарифах на майбутній період. Все це означає, що труби не змінили, нові котли не встановили, тобто нічого не змінилось, окрім появи лічильників, тож і витрати на утримання всього господарства будуть такими ж, як і до появи повного обліку послуг, а в результаті, компанії покажуть збільшення фактичних втрат енергоресурсів. Тобто, НКРЕКП за старою методикою буде змушена закласти ці втрати в тарифи. Тому є великий сумнів, що за такого підходу, в подальшому лічильники дадуть потрібну загальну економію при постійному зростанні вартості енергоресурсів.

Проблема №2. Оснащення лічильниками

Останнім часом на перших шпальтах видань можна побачити яскраві заголовки на кшталт «необхідно спочатку встановити лічильники на комунальні послуги, а потім вже піднімати тарифи».  З точки зору споживача - це природна реакція, адже рівень доходу громадян впав, а витрати зросли в кілька разів. Тому спочатку держава мала б забезпечити споживачів 100% обліком всіх комунальних послуг. Та чи реально це зробити при низькій оснащеності споживачів лічильниками?

Із лічильниками газу не все так погано, адже встановлюються вони давно. Нині, за даними НКРЕКП, абонентів з газовими котлами лічильниками забезпечено повністю, споживачів із газовими плитами та колонками на 72%, з газовими плитами - 25%. Загалом за 2014 рік лічильниками газу покрито 93% споживачів газу (населення) – хороший  показник, але до нього йшли роками, витрачаючи чималі кошти. Загалом 100-відсоткове оснащення лічильниками газу планується завершити до 1 січня 2018 року. Слід зауважити, що мало хто знає, що основним джерелом фінансування встановлення газових лічильників є так звана цільова надбавка до тарифу, яка становить від 2 до 4% від базової вартості газу, тобто за «безкоштовні» газові лічильники ми як споживачі платимо вже багато років. Та й дармовими  вони стають лише тоді, коли дійде черга, а позачергово послуга встановлення лічильника для громадянина обійдеться у 2-3,5 тис. грн.

Зазвичай будинкові прилади обліку встановлюють не в приміщенні, а на відкритому просторі, а повірку здійснюють у лабораторіях за нормальних температурних умов, тобто при +20 градусах. Взимку, коли обсяги споживання різко зростають, ми платимо за кубічний метр газу зовсім іншої калорійності, аніж влітку. При обчисленні обсягів споживання газу враховується співвідношення тиску та температури. Отже, чим нижча температура, тим більший обсяг вимірюється лічильником.

Що стосується лабораторій, які здійснюють повірку лічильників, тут також не все прозоро. Правильність роботи приладів визначають кілька тисяч людей в  різних областях, і саме вони суб’єктивно визначають чи правильно працюють прилади чи ні.

Що робити. Зазвичай у провідних країнах світу обліковують теплові калорії, а не кубічні метри, як в Україні. Тобто українці сплачують за обсяги газу, який за різних температур має різний об’єм, тобто переплачують фактичне споживання. Хоча «температурний аспект», згідно нормативної документації НКРЕКП, має враховуватися при розрахунках тарифів, але в цьому питанні нині прозорості немає.

В ідеалі мають застосовуватися кращі світові практики вимог до метрології приладів обліку, а держава повинна посилити контроль за органами, на яких покладено такі функції.

Проблема №3. Облік у тепловому господарстві

За даними НКРЕКП, у 2014 році середній показник оснащення засобами обліку теплової енергії з централізованим теплопостачанням становив 40%. Приладами обліку споживання гарячої води квартири забезпечені лише на 70%.

Нещодавно НКРЕКП запропонувала оновити норми витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд. Слушна ініціатива, але без зобов’язання монополістів встановлювати за власний рахунок лічильники всім споживачам, зниження нормативів призведе до небажання та відсутності стимулів встановлювати лічильники тепла.

Проблема полягає в методології розрахунку тарифів на тепло, тобто всім споживачам встановлюється середня однакова норма споживання - як для одноповерхових будинків, так багатоповерхових. При цьому, зазвичай,мешканці квартир 1-4 поверхів споживають значно більше енергоресурсів (подекуди в 2-3 рази), ніж за середніми нормативами по населеному пункту. Тож, після встановлення лічильників такі домогосподарства відразу почнуть платити за тепло у 2-3 рази більше, ніж раніше.

Ще одна проблема - це повірка лічильників. Нині відсутній контроль за монополістами: які лічильники встановлюються, чи вірно проводиться їх повірка, чи не змінено роботу механізмів і чи не «крутить» лічильник в бік монополіста.

Що робити. У будинках вище п’яти поверхів є сенс встановлювати теплові пункти та лічильники тепла, і під це, принаймні на папері, вже діє державна програма, яка компенсує до 30% вартості матеріалів та обладнання. Тобто, держава повертає частину коштів, витрачених на придбання енергоефективного обладнання, в результаті чого економія становитиме до 15% на рік.

Вирішенням проблеми повірки лічильників могло б стати створення незалежних організацій, які могли б перевіряти правильність роботи приладів обліку за найменшої підозри щодо неправильної роботи. Також, необхідно включити до тарифу на комунальні послуги витрати на повірку лічильників, створення резервного обмінного фонду цих лічильників, що дасть змогу позбавитися від черг, а також заборонити монополістам знімати лічильники на повірку без встановлення тимчасового лічильника. Можна скористатися досвідом Австралії, де у разі відсутності лічильника за послуги можна не платити, а у разі навмисного пошкодження лічильників споживач сплачує штраф.

То чи є ефект від встановлення лічильників для споживачів? Якщо враховувати той факт, що сьогодні в Україні діють застарілі, з радянських часів, нормативи споживання, то ефект економії буде. Проте, треба врахувати, що установка лічильника в будівлі без утеплення призведе до зворотного ефекту: споживання буде більшим, ніж за усередненими нормативами.

Також читайте статтю на Висновках.