Бюджет-2015: економічний розвиток чи консервація негативних тенденцій?
Представлений Урядом проект бюджету є інструментом із консервації негативних трендів економіки України. Замість економічної стабілізації, як декларується, це призведе лише до економічного і фінансового виснаження країни, втрати досягнень у гуманітарній сфері, зубожіння людей і високої ймовірності соціального конфлікту, який може виявитись некерованим.


Такий висновок є логічним з огляду на поточний стан справ в економіці. Сьогодні фінансова стабілізація не досягнута, інвестиції не прийшли, а навантаження  на бізнес тільки збільшилося, що призвело до зупинки численної кількості підприємств. За прогнозами МВФ на 2015 рік прогнозується реальне падіння ВВП на 4,3 відсотки після падіння у 2014 році, яке оцінюється в 7,5 відсотків.

Інвестиції

Падіння інвестицій в економіку країни протягом останніх двох років є найнебезпечнішим явищем. У січні-вересні 2014 року іноземними інвесторами вкладено лише 1,9 млрд. дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу). При чому за рахунок іноземних інвесторів було освоєно лише 2,5 млрд. грн. (приблизно 156 млн. дол. США) капітальних інвестицій з загального обсягу в 135,5 млрд. грн. капінвестицій. Інвестиційно-інноваційна безпека країни вже шість років поспіль знаходиться на критичному рівні.

Слід зауважити, що усі непопулярні реформи проводились і проводяться під гаслом створення умов для інвесторів. Проте реальні іноземні інвестори в Україну практично не йдуть через високий рівень корупції та низький рівень захисту прав власності. На жаль, попри численні формальні рішення з цього приводу, жодне з цих питань не вирішується. Внутрішні інвестори не здійснюють інвестицій через високі податки та відсутність доступу до кредитних ресурсів за прийнятними ставками, що відповідали б рівню рентабельності в економіці. Проте без інвестицій економіку чекає подальша рецесія, а країну - технологічний занепад.

Показники бюджету 

Державний бюджет України на 2015 рік ґрунтується на основі наступних макропоказників:

падіння реального ВВП - 4,3 відсотка,

обсяг номінального ВВП - 1720,8 млрд. грн.,

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) прогнозується на рівні 113,1 відсотка,

індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) – 115,2 відсотка.

Фонд оплати праці прогнозується на рівні 467 млрд. гривень, середньомісячна заробітна плата складе 3 882 гривень, а в реальному вимірі зменшиться на 4,4 відсотка.

Прибуток підприємств очікується на рівні 272,1 млрд. гривень. Обсяг експорту товарів і послуг зменшиться на 8,9 відсотка та становитиме 59,1 млрд. дол. США, обсяг імпорту – на 12,8 відсотка і складе 60,7 млрд. дол. США.

Дані макропоказники є достатньо реальними в рамках чинного законодавства. Проте в припущеннях, на яких побудовано прогноз економічного та соціального розвитку України на 2015 рік, не враховано відповідних змін, що передбачені супровідними  законопроектами, що подані із проектом бюджету на 2015 рік.

Дохідна частина

У державному бюджеті на 2015 передбачено доходи на рівні 475, 24 млрд. грн., що на 97,42  млрд. грн. або на 20,5 % більше ніж у 2014 році. Таке збільшення доходів викликано трьома факторами:

-         зміною розподілу доходів між державним і місцевими бюджетами

-         врахуванням додаткових доходів, які передбачені змінами до законодавства, яке ще не прийнято

-         зростанням інфляції

Основним джерелом наповнення Державного бюджету у 2015 році залишається податок на додану вартість. Надходження у 2015 році від цього податку прогнозуються на рівні 156 108 млн. грн. Надходження за рахунок податку на доходи фізичних осіб передбачені на рівні 42 325, 5 млн. грн., а за рахунок податку на прибуток підприємств - 33 573 млн. грн.

Очікується, що найбільше зростуть надходження державного бюджету від ПДФО, майже втричі, порівняно з 2014 роком (у 2014 році - 14 191, 7 млн. грн). Надходження від податку на додану вартість у 2015 році прогнозуються на 6 150 млн. грн. або на 4,1 % більше, ніж у 2014 році. Надходження від податку на прибуток підприємств навпаки передбачено, що зменшаться з 37 952, 8 млн. грн. у 2014 до 33 573 млн. грн.  у 2015 році.

Прогресивна модель оподаткування

В пояснювальній записці до законопроекту «Про Державний бюджет України на 2015 рік» вказується, що це зростання буде зумовлено в тому числі запровадженням прогресивної моделі оподаткування доходів фізичних осіб, підвищенням ставки податку для пасивних доходів фізичних осіб з 15% до 20%, зниженням порогу оподаткування пенсій.

На нашу думку, запровадження прогресивної моделі доходів фізичних осіб за інших умов було б доцільним, оскільки така система діє як автоматичний фіскальний стабілізатор, що також підвищує соціальну справедливість (більше заробляєш, більше платиш).

Проте в сучасних економічних умовах збільшення податкового навантаження на доходи громадян, а саме збільшення граничної ставки податку (з 17 до 20% при перевищенні 10-ти розмірів мінімальної заробітної плати), скоріше за все, замість додаткових надходжень до бюджету, призведе до «тінізації» частини доходів.

Податковий тиск

Загалом збільшення доходів передбачається за рахунок підвищення податкового тиску на громадян. На тлі зростання цін, в тому числі у зв’язку із емісійним забезпеченням бюджетних доходів, девальвацією гривні, впровадженням додаткового митного збору, а також замороженням соціальних  стандартів на рівні 2013 року, зміни до податкового законодавства призведуть тільки до зубожіння населення та збільшення тінізації доходів.

Підвищення ставки податку для пасивних доходів фізичних осіб з 15% до 20%, за умови зростаючої недовіри до банківської системи, призведе до зменшення обсягу вкладів у банках та мотивації громадян інвестувати в економіку України. Це в свою чергу, призведе до зменшення бази оподаткування і відповідно надходжень до бюджету.

Зниження порогу оподаткування пенсії із десяти тисяч гривень до трьох розмірів мінімальної заробітної плати  (3654 гривень  станом на 01.12.2014 р.), в умовах постійного зростання цін і, зокрема, на ліки та медичні послуги, які саме для пенсіонерів є життєво необхідними, а також на житлово-комунальні послуги, негативно позначиться на їх життєвому рівні, а до бюджету принесе максимум 33 млн. грн.

Крім того, є низка зауважень до форми нововведень в податковій системі. Так, наприклад, суперечливим є віднесення електроенергії до підакцизних товарів, оскільки акциз, за своєю суттю, це податок, яким обкладаються товари, що приносять шкоду здоров’ю чи навколишньому середовищу або відносяться до категорії товарів розкоші. Також акциз з реалізації через роздрібну торговельну мережу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива фактично є податком з продажу. Його введення доцільне тільки у разі скасування оподаткування податком на додану вартість.

Підсумовуючи, можна зауважити, що дані зміни до податкового законодавства спричинять ще більш глибоке падіння ВВП у наступному році, а отже і дохідна частина бюджету не буде виконана.

Споживчий попит 
Незважаючи на збільшення номінального обсягу видатків на споживання, порівняно з планом на 2014 рік (на 54,6 млрд. грн. або на 14,2 % до 439,5 млрд. грн., що становить 83,4 % від загального обсягу видатків державного бюджету), існує загроза звуження витрат домогосподарств через запропоновані зміни податкового законодавства (зокрема, запровадження оподаткування житлової нерухомості та збільшення утричі ставки земельного податку), а також подальше підвищення тарифів на послуги ЖКГ, які у сукупності за попередніми розрахунками можуть перевищити 55 % доходу домогосподарств.
Це у свою чергу, призводитиме до суттєвого звуження споживчого попиту домогосподарств – основного компоненту ВВП, який у структурі ВВП у 2013 році складав 72 %, що обернеться зменшенням доходів від ПДВ та акцизного податку.

Видаткова частина бюджету

Видатки проекту Державного бюджету України у 2015 році виявились, всупереч заявам Уряду щодо необхідності скорочення, значно більшими, аніж у 2014.

Так, законопроектом передбачено видатків у сумі 527,2 млрд. гривень, тобто майже на 20% більше, ніж в попередньому році. При чому видатки загального фонду Державного бюджету України передбачені у сумі 502,9 млрд. гривень (збільшено на 30% в порівнянні до 2014 року) та видатки спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 24,3 млрд. гривень  (зменшено майже на 60% по відношенню до 2014 року). Слід зауважити, що видатки загального фонду на оплату праці збільшились на 25%. Видатки загального фонду на розвиток збільшено на 33,5%, водночас видатки спеціального фонду на розвиток зменшились на 41,2%.

Разом з тим, частка видатків розвитку у загальному обсязі видатків державного бюджету становить - 7,5 % проти 8,3% на 2014 рік. Номінальний обсяг видатків розвитку становить 39,5 млрд.грн, та порівняно з 2014 роком скоротвся на 2,8 млрд. грн.

Видатки споживання збільшились в порівнянні з 2014 роком на 26,3%, разом з тим, їх обсяг становить 92,2 % від загального обсягу видатків державного бюджету (проти 87,2% у попередньому році).

Таким чином,  з року в рік спостерігається тенденція коли «бюджет споживання» зростає за рахунок «бюджету розвитку». Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що у бюджеті 2015 року збережено обмежуючий фактор економічного розвитку економіки.

Реформування міжбюджетних відносин

Нова система бюджетного вирівнювання з урахуванням змін до Бюджетного кодексу України, передбачає горизонтальне вирівнювання податкоспроможності територій залежно від рівня надходжень на одного жителя. Крім цього, на думку ініціаторів змін вона має сприяти  зацікавленості місцевих органів влади залучати додаткові надходження та розширяти наявну базу оподаткування.

Запропоновані у законопроекті нові  форми і методи міжбюджетного регулювання сприятимуть частковій децентралізації влади, визначенню чітких напрямків витрачання державних коштів шляхом запровадження цільових трансфертів (освітня і медична субвенції) та підвищенню фінансової самостійності місцевих бюджетів.

Разом з тим, реформа міжбюджетних відносин веде не до децентралізації, оскільки кошти на поточні видатки сфери освіти та охорони здоров’я зосереджені у державному бюджеті (на відміну від 2014 року, коли вони були у місцевих бюджетах) і будуть передаватись місцевим бюджетам у вигляді відповідних субвенцій. Таким чином, відірвані видатки на розвиток від видатків на управління в зазначених сферах діяльності, що створює розбалансовану систему.  Це знижує відповідальність місцевих органів влади за ці сфери та ставить під загрозу взагалі сталість та можливість фінансування освіти та охорони здоров’я – базових потреб для життя та розвитку.

 Соціальні гарантії

Прикінцевими положеннями законопроекту (п. 7) передбачено особливий порядок визначення видатків на фінансування соціальних гарантій, зокрема, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Застосування такого ручного режиму суперечить фундаментальним основам бюджетного процесу, записаним у Конституції України (ст.95). Зокрема, саме Верховна Рада України законом має визначати  будь-які видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування.

З огляду на сумнівність виконання дохідної частини державного бюджету, яка базується на нереальному розрахунку надходжень, що враховують нові зміни до податкового законодавства, а також загальний економічний стан в країні, це ставить взагалі під сумнів можливість фінансування соціальних гарантій, що передбачені законопроектом.

Обсяг зазначених напрямів оцінюється згідно з додатком до законопроекту (Додаток щодо обґрунтування статей) як  додаткових видатків у сумі близько 180 млрд. гривень ( в умовах 2014 року).

Зарплатня

Встановлений розмір мінімальної заробітної плати та прожитковий мінімум не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок високої цінової інфляції, девальвації національної валюти. Це проявляється у зниженні купівельної спроможності населення, зниженні рівня його життя та соціальної захищеності, створює ризики подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення. Зокрема мова йде про тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є основним, а часто-густо єдиним джерелом існування.

Аналіз пропозицій щодо скорочення видатків в 2015 році, свідчить що це скорочення іде виключно заради скорочення без проведення елементарного аналізу позитивних і негативних наслідків такого кроку. Для того щоб розвивати бізнес в країні товари і послуги мають споживатись жителями країни. Тому, відповідальні уряди прагнуть розширити як кількість споживачів, так і їх споживчі можливості, тобто доходи, які люди готові використати на споживання, а також підвищити конкурентоздатність національних товарів у порівнянні із імпортованими. Безвідповідальний уряд знижує доходи власних споживачів, їх число, стимулює імпорт і заявляє, що не бачить перспектив вітчизняного виробництва. Вважаємо, що саме по собі скорочення видатків не є конструктивною політикою.

Дефіцит бюджету

Згідно із проектом Закону, граничний розмір дефіциту державного бюджету на 2015 рік складає  63 млрд. гривень, або 3,7% ВВП, без урахування дефіциту НАК Нафтогаз України. Але, згідно пояснювальної записки до проекту бюджету,  уряд планує запозичити 279,7 млрд. гривень і погасити державний борг у сумі 158,9 млрд. гривень. Таким чином, різниця між запозиченням і погашенням становить 121 млрд. гривень, що, очевидно, і є реальним дефіцитом бюджету з урахуванням запозичень, які пропонується дозволити уряду здійснити для рекапіталізації банківської системи, НАК Нафтогаз України, інших державних підприємств, поповнення Фонду гарантування вкладів населення. Крім цього, на фінансування дефіциту планується використати 17 млрд. гривень надходжень від приватизації державних підприємств.

Державний борг

На кінець 2015 року рівень державного боргу досягне 68% ВВП, що перевищує граничну межу в 60%, передбачену законодавством з міркувань державної фінансової безпеки та збереження платоспроможності держави. Але вже сьогодні існує ризик неплатоспроможності, виходячи із пункту 10 Прикінцевих положень Закону. Цим положенням визнається, що НБУ є власником понад 60% внутрішнього боргу, оформленого облігаціями державної внутрішньої позики. Тому пропонується провести реструктуризацію цього боргу шляхом заміни раніше випущених облігацій на нові з терміном обігу до 20 років і ставкою доходності 5% річних. Фактично це означає, що уряд здійснює нові запозичення у Національного банку, який замість того щоб стимулювати комерційні банки до кредитування виробничого сектору та створення нових робочих місць, використовує емісію на фінансування уряду, що заборонено законодавством.

Про це саме свідчить і передбачені надходження 65 млрд. гривень у доходи бюджету від перевищення доходів над видатками НБУ. Адже НБУ – це не комерційний банк і він створений не для поповнення доходної частини державного бюджету. Створення таких доходів є наслідком завищення вартості ресурсів, які випускає НБУ в економіку. Замість зниження ставок рефінансування, а відповідно і кредитних ставок комерційних банків, НБУ формує фінансовий ресурс для фінансування державних витрат. Це не лише погіршує умови економічного розвитку країни, але і є виконанням функції, не властивої для НБУ, що створює ризики для його діяльності.

Загалом, політика державного боргу і дефіциту державного бюджету у 2015 році виглядає як ризикована. Вона веде до збільшення державного боргу, ще більшого залучення НБУ до вирішення фіскальних проблем, а бюджету - до вирішення проблем банківської системи.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Реалізація даної версії проекту бюджету фактично позбавляє національну економіку у 2015 році майже всіх потенційних джерел підтримки економічного розвитку (особливо споживчого та інвестиційного). Це, у свою чергу, закладає на наступні роки основу для посилення негативних тенденцій в економічній системі та різке поглиблення фінансово-економічних проблем, формуватиме безпрецедентний фон для соціального збурення, що лише підігріє рецесійні процеси, які в країні спостерігаються останніми роками.

Розрахунки проекту Державного бюджету України  на 2015 рік  ґрунтуються як на нормах чинного законодавства, так і нормах, які містяться у поданих на розгляд Верховної Ради України проектах законів. У зв’язку  з цим слід взяти до уваги, що  неприйняття цих законопроектів або прийняття їх  в іншій редакції, призведе до його розбалансування. Зважаючи на зазначене, вважаємо, що поданий проект може розглядатися тільки після прийняття Верховною Радою України рішення щодо законопроектів, на яких ґрунтуються розрахунки проекту Державного бюджету України  на 2015 рік. Крім того, необхідно передбачити термін від прийняття законопроекту до набуття ним чинності з огляду на необхідність розроблення та прийняття численних відповідних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що регулюють визначені новими змінами порядки виконання норм законодавства. Цей часовий лаг не передбачений у законопроекті про Державний бюджет України.

Тому, на наш погляд, доцільно було б розробляти та приймати Державний бюджет на 2015 рік на чинній законодавчій базі. А потім, по мірі запровадження в дію запропонованих змін, доцільно вносити  відповідні зміни в додаткову та видаткову частини Державного бюджету на відповідний рік. Також з метою зменшення навантаження на державний бюджет доцільним було б запроваджувати реформи поступово.

Децентралізація

На наш погляд, уряду необхідно активізувати роботу в частині проведення комплексної реформи взаємовідносин центральної та регіональної влади, а не тільки бюджетної реформи. Варто нагадати, що головними етапами децентралізації у розвинутих європейських країнах були ліквідація малоефективних виконавчих органів влади на регіональному рівні та укрупнення населених пунктів (як наслідок - зменшення кількості органів місцевої влади і витрат на їх утримання). Також необхідно створювати підґрунтя для проведення системних реформ в частині визначення оптимального збалансування податкового навантаження та приватних витрат на основні галузі бюджетної сфери.

Таким чином процес децентралізації потребує не тільки перерозподілу дохідних джерел та видаткових повноважень між державним та місцевими бюджетами, але й проведення комплексної реформи територіальної організації місцевого самоврядування.

Активізація інвестиційної діяльності

Завдання номер один на 2015 рік– зростання інвестицій в модернізацію країни із застосуванням нових механізмів їх залучення. Це завдання потрібно виконувати наступним чином:

Створення банку розвитку та наповнення його статутним капіталом за рахунок випуску ОВДП та їх монетизації НБУ;

Розширення мережі індустріальних парків та створення вільних економічних зон для розвитку високотехнологічних нових виробництв. Звільнення підприємств, які працюють в цих парках і зонах від податку на прибуток, а обладнання, що ввозиться, від податку на додану вартість та ввізного мита за умови наявності програми створення нового або модернізації існуючого виробництва.

Відкриття доступу до кредитування суб’єктам МСБ як через Банк Розвитку, так і через спеціальні фонди, що утворюються і адмініструються спільно з міжнародними установами розвитку такими як ЄБРР, ЄІБ та інші.

Уряд повинен ставити конкретні вимірювані завдання  Мінекономрозвитку і Мінфіну, наприклад, щодо залучення в економіку країни у  2015 році 260 млрд. грн іноземних інввестицій в обсязі не менше 8 млрд. долл. США, при чому інвестувати в реальний сектор економіки. Крім того має бути визначений перелік нових підприємств усіх форм власності, що будуть введені в дію в 2015-2019 роках з визначенням кількості створених робочих місць та джерел інвестицій.

Зміна порядку набуття державою частки корпоративних прав

Доцільно запровадити, на нашу думку, порядок набуття державою частки корпоративних прав в обмін на фінансову бюджетну допомогу, як це й запропоновано у проекті закону про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність. Це надасть можливості в подальшому приймати участь в управлінні діяльністю підприємств (особливо стратегічно важливих), отримувати прибуток у вигляді дивідендів на вкладений капітал, за рахунок якого формувати бюджети розвитку.

Зазначене зумовлює необхідність системоутворюючого та оптимізуючого державного впливу на формування нової системи господарювання.

Вдосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності

З цією метою пропонуємо такі напрями удосконалення інституційного механізму державного регулювання інвестиційної діяльності:

створення основи Системи державної підтримки інвестиційної діяльності, якою має бути План державних капітальних інвестицій, що затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України на 3 роки і визначатиме напрями здійснення державної підтримки інвестиційної діяльності та обсяги її фінансування;

визначення структури, ієрархії, зв’язку з бюджетним процесом, та взаємозв’язку між собою документів, відповідно до яких визначаються цілі державної інвестиційної політики, а також порядку їх формування. Такі цілі повинні бути узгоджені із законодавством з питань державного прогнозування та стратегічного планування, в якому передбачити умови та процедури складання таких документів: Стратегія розвитку України (на 5 років); Програма діяльності Кабінету Міністрів України (на 3 роки); ДЦП розвитку галузей (на 3 роки); План державних капітальних інвестицій (на 3 роки); стратегії розвитку регіонів (на 5 років); регіональні цільові програми розвитку галузей (на 3 роки);  плани регіональних капітальних інвестицій (на 3 роки);

визначення єдиного Порядку надання державної підтримки та реалізації державних капітальних інвестицій для всіх інвестиційних проектів, у тому числі на умовах державно-приватного партнерства. Зокрема, вони мають містити принципи та спосіб ідентифікації проектів, проектних пропозицій та процедуру оцінки, створення відповідного єдиного реєстру оцінених проектів, що має бути необхідною умовою для  їх включення до Плану державних капітальних інвестицій.

розроблення та запровадження необхідних порядків проведення експертизи реалізованих проектів, здійснення моніторингу та оцінки їх результативності, внесення змін в чинні порядки, що регулюють питання відбору та реєстрації інвестиційних проектів та проектних пропозицій .

Держава в цьому процесі має стати не тільки опікуном інвестора, а й надійним партнером, який отримує також прибуток від вкладених коштів та зацікавлений в його максимізації. Ефективність такої політики залежить як від правильного вибору її напрямків і засобів, так і від жорсткості її застосування. 

 Стимулювання експорту

Завдання номер два для Уряду –  стимулювання експорту. Для збільшення експорту потрібні  такі умови: наявність ринків збуту; гармонізації технічного та фіто санітарного регулювання; кредитування і страхування експорту; збільшення виробництва продукції на експорт. Виходячи з цього, у 2015-2016 році необхідно:

Створити експортно-кредитне агентство (ЕКА) і наповнити його статутним капіталом у розмірі, необхідному для підтримки кредитування відібраних інвестиційних проектів;

Створити торгово-економічні представництва у пріоритетних країнах, націливши їх роботу на допомогу середньому і малому бізнесу;

Створити стимули для виробництва та експорту високотехнологічної та високо переробленої продукції, обмеживши експорт сировини, корисних копалин, продукції з низьким рівнем переробки та збільшивши експорт переробленої сировини - готової продукції.

 Державне споживання

Третя мета – забезпечити державне споживання. В умовах падіння економіки держава має підтримати вітчизняне виробництво заради збереження технологічного рівня країни та робочих місць. Тому проект Державного бюджету України на 2015 рік має містити видатки на державне замовлення найбільш важливої і наукоємної продукції у галузі озброєнь і військової техніки, космічної галузі, медичного  обладнання і інструментів, рухомого складу залізничного транспорту, які виробляються в Україні. Інакше виробництво в цих галузях буде втрачене. Обсяг такого замовлення має забезпечити беззбитковий рівень виробництва та оновлення застарілих основних фондів. Крім того, держава в умовах падіння попиту має стимулювати споживання вітчизняних товарів машинобудування шляхом запровадження програм спеціального кредитування придбання автомобілів, сільськогосподарської техніки, енергетичного обладнання, а також розширення лізингових механізмів використання вітчизняної продукції.

Приватне споживання

Скорочення соціальних видатків може відбуватись лише внаслідок програми реформ, якої сьогодні немає. В сьогоднішніх умовах бездумне скорочення призведе до непередбачених для країни наслідків як у короткостроковому, так і довгостроковому періоді. А отже цього скорочення робити не можна.

Після заморожування заробітної плати у 2014 році, в 2015 році заробітна плата має підвищуватись на рівень прогнозованої інфляції. Також мають бути проіндексовані соціальні виплати населенню до реального індексу інфляції, і, в першу чергу ті, які стосуються сімей з дітьми.

Отже, вважаємо, що розроблені пропозиції будуть сприяти створенню в Україні ефективної системи державного управління на основі принципів, які забезпечують ефективне інвестування, націлене на модернізацію економіки та забезпечення національної безпеки.