Від якості реформи держслужби залежать успішність інших реформ
експерт з інвестицій та регіонального розвитку
Від якості реформи держслужби залежать успішність інших реформ


25 вересня парламентський комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування вирішуватиме долю законопроекту про державну службу (№ 2490). Це – чи не найактуальніший на сьогодні документ, який перебуває на розгляді Верховної Ради. За останні 2-3 тижні він встиг опинитися в центрі скандалу за лінією держава Україна – представництво Еврокомісії, встиг отримати відкоша від Президента, а невдовзі й діаметрально протилежну підтримку. Що ж такого особливого в цьому законопроекті? Чому стільки точиться баталій навколо нього?

Картина маслом

Насамперед погодьмося, що державна служба сьогодні – це один з синонімів неефективності, корупції та бюрократії. Імідж державного чиновника в очах суспільства – далеко не найкращий. Роками в наших головах вимальовувався образ чиновника, який за радянських часів за партійною лінією мав доступ до кращих ресурсів та благ. А сьогодні чиновник – це такий собі проміжний суб’єкт між громадянином і державою, що маючи доступ до бюджетної годівниці вирішує не покладені завдання та обов’язки, а займається власним збагаченням. Точкові фрагментарні зміни в законодавстві не впливають на цього бюрократичного монстра.

Проте, звичайно, не всі чиновники такі. Але загальна «картинка» вимальовується саме така. І ось з’являється законопроект, який, до речі, всіляко підтримують західними партнери України, який має на меті запровадити нові чіткі підходи й стандарти в системі державної служби. Головна мета закону полягає зовсім не в тому, щоб поліпшити образ апаратника, а створити дієвий механізм управління державою. Щоб і чиновник був задоволений власною роботою й громадянин, який до нього звертається з тими чи іншими питаннями.

Що вже зроблено?

Законопроект, як вже було сказано, підтримується Європейською комісією, відповідає Коаліційній угоді, вже прийнятий у першому читанні, оскільки має багато позитивних змін, а саме:

- встановлення винятково конкурсної процедури призначення на усі посади державної служби, включно з вищими управлінськими посадами;

- запровадження механізмів об'єктивного добору кадрів та їх просування по службі винятково на основі професійних здобутків та заслуг;

- встановлення законодавчих вимог до кваліфікації претендентів на посади державної служби, в тому числі високопосадовців.

Фактично це дозволить відмовитись від земляцтва при кадрових призначеннях. Це сприятиме перетворенню  державної служби на професійну.

Всім реформам реформа

Слова, винесені в заголовок – квінтесенція реформи державної служби. Адже іншими реформами, їхньою реалізацією на практиці, на місцях керують ті самі чиновники, яких так недолюблює суспільство.

Державні службовці сьогодні - це кровоносна система владного апарату, як гроші для економіки. Службовці опрацьовують террабайти інформації задля вирішення проблем та виконання завдань керівництва владної партії, мають безпосередній контакт із суспільством при наданні адміністративних послуг. Саме державні службовці розробляють необхідні законодавчі зміни для впровадження реформ в Україні. Очевидно, що поки не буде забезпечено виконання реформи державної служби – процес реформування в Україні буде залишитись на низькому якісному рівні. Тому, особливу увагу, як державі так і суспільству, на наш погляд потрібно приділити потребам службовця, вимогам до його кваліфікаційних та професійних якостей та здібностей, етично-морального рівня. Саме ці проблеми має вирішити новий законопроект. Тобто – ресурсне забезпечення держслужби, конкурсний відбір, вимоги до якості роботи.

Особливого статусу набирає реформа держслужби й в контексті проведення люстрації в Україні. Як відомо в списку люстрованих осіб вже 760 посадовців, які внесені до Реєстру Мін'юсту, на черзі – ще 2235 чиновників (за інформацією ГО «Громадський люстраційний комітет»).

Проте, хто прийде на їх місце, за якою процедурою відбору? Це – предмет реформи державної служби і зволікання із прийняттям нового Закону про державну службу матиме наслідком прийняття на службу без відкритих прозорих конкурсів великої кількості нових неефективних управлінців.

За нещодавніми скандальними подіями навколо законопроекту 2490, «загубився» власне зміст проекту закону.


Чиновник-підприємець?

Що нам пропонують законотворці сьогодні? Пенсійне забезпечення держслужбовців на звичайних засадах трудового законодавства, на додачу до критично низького рівня зарплат (стаття 49 передбачає забезпечення державою достатнього рівня оплати праці, проте незрозуміло який рівень є достойним) не створює взагалі ніякого стимулу та заохочення до ефективної і некорумпованої діяльності.

Інститут суспільно-економічних досліджень проводив експертний аналіз законопроекту № 2490 до першого читання та надавав депутатам висновок із пропозиціями. Наразі, Комітеті має вирішити доля цих пропозицій.

Варто навести приклад двох норм, які за своїм змістом є антидержавницькими та мають бути обов’язково вилучені з законопроекту.

Новий проект передбачає: держслужбовець може поєднувати цю роботу із іншою оплачуваною діяльністю (на період до 2020 р.). На практиці це буде означати, що тепер не потрібно буде ховати свої вкрадені статки, переписувати фазенди та фабрики на родичів, тепер можна мати свій бізнес, паралельно вирішуючи свої питання в апараті.

Радник-корупціонер

Але, якщо у когось немає наміру на довгий термін йти на службу, а, наприклад, треба вирішити кілька особистих справ, передбачено альтернативний шлях - піти в радники у патронатну службу. Тепер вони (радники) – не держслужбовці, їм антикорупційні норми взагалі не писані, обмежень немає, як у службовців, проте можливостей - досить, щоб впливати на рішення.

Названі новації руйнують весь сенс державної служби та все антикорупційне законодавство із усіма його благими намірами.

Замість післямови

Зауважимо, що наразі позиція Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування стосовно патронатної служби залишилась незмінною, незважаючи на кількість депутатів, які пропонували ці норми вилучити взагалі (20!). Щодо сумісництва держслужби із роботою в приватному секторі – на сьогодні питання ще відкрите.

Загалом на розгляді членів комітету перебуватиме завтра понад 1200 правок та пропозицій щодо змісту закону.

Водночас сьогодні вкрай важливо активізувати роботу Комітету щодо розгляду всіх поправок до цього законопроекту та в найкоротші терміни подавати на друге читання проект 2490, як такий, чиє неухвалення гальмує подальші реформи. При цьому, звертаємо увагу на недопущення прийняття в законопроекті згаданих норм, бо це знівелює величезні зусилля великої кількості українських та міжнародних експертів, які працювали над законопроектом та нарешті зробили якісний продукт, здатний творити зміни.

Читайте також статтю на Висновках.