Контрольні правила для бізнесу
експерт з питань регуляторної політики
Контрольні правила для бізнесу


В останні роки підприємці скаржились на значний тиск з боку контролюючих органів, зокрема, на часте проведення перевірок, на вимагання хабарів інспекторами, на погрози закрити бізнес при виявленні незначних порушень у провадженні господарської діяльності.

У зв’язку з цим Уряд прийняв рішення заборонити проведення перевірок протягом другого півріччя 2014 року. Отримавши схвальні відгуки на це рішення з боку бізнесу, Уряд продовжив дію мораторію для всіх підприємств до 30.06.2015 року.

В цей період перевірки здійснювались винятково за наявності дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно вимог Кримінального процесуального кодексу України. У той же час мораторій на перевірки було встановлено до кінця 2016 року, але для підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік.

За даними Державної регуляторної служби України, під час мораторію кількість планових перевірок скоротилася в 72 рази, а позапланових – у 2 рази в порівнянні періодів, коли мораторій не діяв (січень – червень 2014 року).

Разом з тим, за час дії такого мораторію українці стали свідками численних скандалів із незаконним використанням корисних копалин (нелегальний видобудок бурштину), масовим отруєнням дітей у дитячих садочках, численними скаргами громадян на неякісну харчову продукцію, незадовільним санітарним станом в закладах громадського харчування тощо. Лише у 2014 році до Держспоживінспекції надійшла значна кількість скарг про порушення прав споживачів - 39,8% з них (8 620) стосуються якості непродовольчих товарів, 8,6%  (1 855) - продуктів харчування, 38,7%  (8 385) - якості послуг, що надаються. У зв’язку з відсутністю контролю з боку держави за виробництвом харчових продуктів навіть виник ризик обмеження експорту української продукції на ринки ЄС. Тобто лібералізація державного контролю почала призводити до доволі складних наслідків, пов’язаних із здоров’ям людей, охороною навколишнього середовища тощо. Таким чином постійно триваючий мораторій на перевірки не став дієвим засобом зменшення адміністративного навантаження на підприємців та боротьби з корупцією, а навпаки став легальним механізмом порушення конституційних прав українців.

Аби виправити таку ситуацію законотворці запропонували змінити підходи до державного контролю бізнесу і у Верховній Раді України було зареєстровано аж 9 законопроектів, які, на думку їх розробників, мають встановити чіткі правила гри.

12 листопада у Парламенті у першому читанні було прийнято чотири проекти законів із пакету «державного нагляду».

Зокрема, законопроектом № 2531а від 27.08.2015 р., який був внесений  Кабінетом Міністрів України, передбачається «відкрити» систему державного нагляду із можливістю вільного доступу через мережу Інтернет до бази перевірок та їх результатів, також контролюючі органи матимуть право повідомляти підприємців про перевірки електронною поштою. На мій погляд, такий підхід удосконалить відносини у сфері державного нагляду шляхом впровадження простих, зрозумілих, прозорих правил проведення перевірок, підвищить ефективність використання виробничого потенціалу як з боку контролюючих органів так і з боку суб’єктів господарювання.

Дуже важливим у цьому законі є те, що застосовуватиметься єдиний підхід до адміністративних стягнень за порушення, що практично виключає корупційні дії з боку перевіряючих, закон також підвищує відповідальність посадових осіб органів державного нагляду.

Наступний документ, який прийняли сьогодні депутати (№ 2418а від 21.07.2015 р.) зменшує кількість контролюючих органів, які не керувалися основними принципами державної політики у сфері державного нагляду, звужує повноваження і обмежує їх втручання в господарську діяльність. Цей закон вимагає конкретизувати підстави для здійснення перевірок та встановлює чіткі строки їх проведення (10 днів, а для малого підприємництва – 5 днів), для планових перевірок - періодичність відповідно до ступеня ризику провадження діяльності (високий – раз на 2 роки, середній – раз на 3 роки, незначний – раз на 5 років).

Якщо чітко дотримуватися норм цього закону, то це дозволить вдосконалити та модернізувати систему державного нагляду, підвищити рівень довіри між суб’єктами господарювання та контролюючими органами, примусить органи контролю дотримуватися єдиних принципів державної політики у сфері контролю та загальних вимог під час здійснення перевірок суб’єктів господарювання.

А от третій законопроект, за який проголосували народні обранці (№ 3153 від 18.09.2015 р.), регламентує, що позапланові перевірки відповідно до закону можуть проводитися за дозволом Кабінету Міністрів України, за бажанням підприємця, за рішенням суду та за дозволом Державної регуляторної служби. Документом також уводиться мораторій на здійснення планових перевірок до 30.06.2016 р. (крім проведення планових заходів Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України в частині перевірки безпечності та якості харчових продуктів), а протягом цього часу  Уряд зобов’язується затвердити Стратегію та програму реформування системи державного нагляду (контролю). Норми закону також залишають чинними мораторій на перевірки суб’єктів господарювання з обсягом доходу до 20 млн грн.

Я вважаю, що такий підхід не нестиме адміністративного навантаження на малий бізнес та, що головне, поверне державі функцію контролю за якістю і безпечністю продукції та усіх видів робіт і послуг, а громадянам – гарантований Конституцією захист своїх прав у разі їх порушення.

Четвертий законопроект - № 2422а  від 21.07.2015 р. передбачає внести зміни до деяких законів з техногенної та пожежної безпеки, захисту прав споживачів, санітарно-епідеміологічного нагляду, архітектурно-будівельного контролю аби встановити окремі норми щодо державного нагляду у цих сферах. У разі прийняття у другому читанні доопрацьованих попередніх трьох проектів законів, які визначають основні принципи та функції у системі державного нагляду, особливого значення для реформування цієї сфери на рівні закону він не має.

Але, у будь якому разі, суспільство потребує не постійного продовження мораторію на проведення перевірок, а зміни підходів та механізмів до їх здійснення, зміцнення довіри до інституту державного нагляду – коли перевіряючий та підприємець партнери.

Свого часу, у 1990-х та на початку 2000-х років, у Латвії проведення перевірок контролюючими органами також сприймалися як перешкоди для здійснення підприємницької діяльності. Тоді одним з основних принципів реформ у сфері державного нагляду за діяльністю малих і середніх підприємств став перехід від системи накладення покарань до системи упередження дотримання санітарних норм, вимог техніки безпеки тощо. Тобто робота інспекторів повністю була переорієнтована на надання послуг представникам бізнесу, консультацій та допомоги у дотриманні тих чи інших норм. Була також зменшена кількість та підвищена якість роботи контролюючих органів. Україна також потребує подібних підходів – будемо сподіватися, що реформа у сфері контролю пройде успішно. На мій погляд, досвід створення Національної поліції на прозорих та системних підходах може стати у нагоді й українській системі державного нагляду.

Читайте також статтю на Економічній правді.