ІСЕД-контроль 2015: підсумки року


В ОЧІКУВАННІ ПРАГМАТИЧНИХ РІШЕНЬ

Анатолій Максюта, голова Консультативної ради ІСЕД

У 2015 р. було зроблено багато. Проте, якщо говорити про конкретні результати, то їх насправді – мало. Практично жодна реформа не доведена до кінця. Власне, виникає питання: а що таке кінець реформи, наприклад, держуправління, чи освіти, чи охорони здоров’я? Чи податкової? Чи є описаною та форма, найкраща, найдосконаліша, до якої потрібно дійти в процесі реформи? І чи є в нашій уяві країна, яку ми хочемо збудувати цими реформами? Не як мрія, а як інвестиційний проект? Наш, власний, український. Це і є стратегія, або план розвитку.

Спроб створити такий план у 2015 р. було здійснено чимало. Переважно ініціатива надходила від громадянського суспільства, асоціацій виробників та аналітичних центрів. Однією з найбільш комплексних і чітких, є на мій погляд, «Політика економічного прагматизму», що націлена на капіталізацію країни через інвестиції в людину та поєднання зусиль бізнесу та держави у справі нарощування інвестицій у високі технології та експорт.

У 2016 році, на моє переконання, настав час об’єднати усі програми в один, дієвий і результативний план, що зміг би згуртувати усі розумні і прагматичні сили українського суспільства та іноземних партнерів. Але це вже має зробити влада за підтримки бізнесу.

Позитивним є те, що уряд виконав свою програму – країна вижила, хоч її реальний ВВП упав на понад 10 відсотків і вона втратила три позиції у рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму. Сподіваймося, що у 2016 р. принаймні зупиниться рецесія, й, можливо, трошки зросте економіка. Хоч підстав для цього мало, а проблем залишається багато.

Одна з них – зниження довіри – цього фундаментального чинника інвестиційного клімату та економічного зростання. Довіра – це, мабуть, те, чого нам найбільше бракувало у 2015 р. Довіри інвесторів до країни, довіри громадян і підприємців до дій державних та фінансових установ, довіри до національної валюти та до вітчизняних управлінців, які заміщаються іноземцями. Апогеєм став процес ухвалення бюджету на 2016 р., коли було порушено усе, що могло бути порушено: терміни, процедура, справедливість та економічна доцільність. Тому найважливіше завдання на 2016 рік – відновлення довіри.

Але головне, щоб у 2016 році не була порушена наша віра у те, що Україна відбудеться як держава, де будуть мирно жити і працювати заможні люди у душевному спокої та вірі в Бога. Цього хочеться побажати всім нам у переддень Нового року і Різдва Христового.

1. МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА

УКРАЇНА НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ

Андрій Веселовський, член Консультативної ради ІСЕД

У 2015 р. світ зустрівся з надзвичайними викликами, і в окремих випадках зміг гідно відповісти. До успішних відповідей належить вироблення спільного зобов’язуючого документу про обмеження вуглецевих викидів на Паризькій кліматичній конференції, укладення Транстихоокеанського торговельного партнерства дванадцятьма країнами Латинської Америки, Південно-Східної Азії, Мексики, Канади та США, колективне рішення країн Європейського Союзу про заходи для опанування кризи мігрантів з Близького Сходу та Африки, створення дієвої коаліції проти ісламістського терористичного руху ІДІЛ та тероризму зокрема.

Україна не була учасником цих процесів (в Парижі Україна пасивно підтримала консенсус) і не мала на них впливу.

Натомість головними трьома міжнародними викликами, з якими зіштовхнулася наша держава, були: війна з Російською Федерацією та пов’язаний з нею переговорний Мінський (нормандський) процес, набуття чинності Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та набуття статусу непостійного члена Ради Безпеки ООН на 2016-17 роки.

Мінський переговорний процес залишається вимушеною, але потрібною умовою для підтримання українсько-російського протистояння у порівняно стриманих формах. РФ постійно наполягає на прямих переговорах Києва з донбаськими псевдо-республіками, європейські нормандські учасники ФРН та Франція закликають до ухвалення Україною змін до Конституції, що визначають особливості виборчого процесу та самоврядування тимчасово окупованих територій, як умови продовження санкцій проти Кремля.

Подовження дії Мінських домовленостей на 2016 рік дає українській владі шанс домогтися звільнення Донбасу за умови єдності, рішучості і стратегічного союзу з ЄС та США.

Державні інститути, ділове товариство, правоохоронна і судова система виявилися, різною мірою, непідготовленими до чинності Угоди про асоціацію з ЄС.

Перші далі перебувають в полоні ілюзій щодо патерналістських намірів ЄС, другі повільно вивчають нові умови торгівлі, вишукують лазівки в регламентах ЄС, тікають від реальності і податків у тіньову економіку. Треті не усвідомлюють, що громадянське суспільство не толеруватиме їхнього правового нігілізму, здирництва, особливо коли в якості арбітра виступатимуть Брюссель та Страсбург.

При цьому важливо пам’ятати, що в межах європейського спільного ринку Україна ледь помітна, натомість вона знаходиться в центрі уваги саме в питанні прав, свобод, базових людських цінностей.

Україна була обрана до склади РБ ООН відповідно до заявки, поданої п’ятнадцять років тому. Новий статус не дає особливих переваг, окрім хіба можливості продемонструвати зрілість вітчизняної дипломатії, її уміння бути корисним членом колективного органу і, завдяки цьому, зміцнити позиції в міжнародних спорах проти РФ щодо агресії проти України, щодо анексії Криму, щодо відшкодування збитків за зруйноване та захоплене майно, щодо вбивств, викрадень людей, щодо збиття цивільного малайзійського літака в липні 2014 р. над Донбасом тощо.

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ

Крістіна Аврамченко, експерт з питань макроекономічної політики

Україна менше продавала своїх товарів за кордон, особливо в Росію. За січень-жовтень експорт скоротився на 31,8% (на 14627,1 млн дол США). В Росію – на 54,3% (на 4013 млн дол).

Водночас наша держава менше купувала іноземних товарів. За січень-жовтень імпорт скоротився на 32,2% (на 14718,0 млн. дол.). З Росією – на 43 % (на 6310 млн дол США).

2. ЕКОНОМІКА та ФІНАНСИ

БЮДЖЕТИ-2015 та -2016

Антоніна Дешко, експерт з питань фінансової політики

2015 рік у бюджетній сфері розпочався досить насичено – комплексні зміни до податкового (скорочено кількість податків та зборів з 22 до 11, змінено підходи до оподаткування податком на прибуток – на основі фінансової звітності, за стандартами бухгалтерського обліку, ПДФО, ПДВ, рентної плати та акцизів) та бюджетного (щодо децентралізації) законодавства, ухвалені наприкінці 2014 року. Ці зміни мали  суттєвий вплив на формування та виконання бюджетів.

Однак нестабільна економічна ситуація давала підстави для песимістичних очікувань щодо виконання бюджетів. Девальвація національної валюти та значно вищий рівень інфляції (понад показники, закладені при розрахунку бюджету) спричинили ефект від так званого інфляційного податку.   За 11 місяців 2015 року доходи державного бюджету зросли порівняно з аналогічним періодом 2014 року на 50,4%. Місцеві ж бюджети також отримали певний позитивний ефект від закладеної в бюджетному законодавстві фінансової децентралізації – їх доходи зросли на 22,8%, у грудні їх вільний ресурс на єдиному казначейському рахунку становив 26 млрд. гривень.

Якщо ухвалення бюджету-2015 було запізнілим внаслідок проведення парламентських виборів та формування уряду, то прийняття бюджету-2016 було наслідком насамперед непрофесійних дій щодо підготовки задекларованої податкової реформи (яка не відбулася) та відсутності бази для формування бюджету. Тому, прийнятий без комплексної податкової реформи, бюджет-2016 передбачає зростання дохідної частини на  15,1% (до 595,1 млрд грн) та видаткової на 14,8% (до 667,7 млрд грн) та дефіциту на рівні 3,7 % ВВП. Тому вже сьогодні можна передбачити зміни в бюджет-2016, перегляд окремих його статей.

БОРГОВА ПОЛІТИКА

Антоніна Дешко, експерт з питань фінансової політики

Складна макроекономічна ситуація та військові дії на Сході України, безпрецедентна девальвація національної валюти (майже втричі за два останні роки), а також обмеженість можливостей залучення коштів на ринку, мали негативний вплив на ситуацію з державним та гарантованим державою боргом (за результатами року його обсяг може перевищити 90% ВВП) та стали передумовою для формування державної боргової політики. Внаслідок цього активізувалася співпраця з міжнародними фінансовими організаціями (насамперед, з МВФ, який ухвалив рішення щодо підтримки України за Програмою розширеного кредитування (EFF) на суму 17,5 млрд. дол США), активізації підтримки з боку США та ЄС. На жаль, внаслідок невиконання повним обсягом Україною низки зобов’язань щодо проведення реформ, отримання чергових траншів від МВФ було відкладено, що автоматично обмежило отримання підтримки від інших кредиторів.

Позитивним результатом стала для України реструктуризація державних боргів на суму близько 15 млрд дол США та зменшення обсягу зовнішнього боргу на 20% (близько 3 млрд дол США)). Одночасно досить успішно була проведена реструктуризація боргів м. Києва та державних банків. Міжнародні рейтингові агенції (Fitch, Moody’s, S&P) за результатами реструктуризації переглянули кредитні рейтинги за державними цінними паперами України в бік підвищення.

Водночас Україна продовжувала нарощування внутрішнього державного боргу, насамперед шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики в обмін на акції НАК «Нафтогаз України» (29,7 млрд. гривень), «Укргазбанку» (3,8 млрд. гривень) та в обмін на векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (41,5 млрд. гривень). 

Не остаточно визначеною залишається ситуація щодо розрахунків за боргом на суму 3 млрд. дол. США перед Росією: Україна оголосила мораторій щодо погашення вказаного боргу, а Росія анонсувала необхідність подання документів до суду.

ВВП, ЗАРПЛАТА та ІНФЛЯЦІЯ

Крістіна Аврамченко, експерт з питань макроекономічної політики

У 2015 році ми виробляли менше продуктів, ніж торік. За підсумком року очікується скорочення ВВП приблизно на 10%. Основними видами економічної діяльності, які значно скоротили своє виробництво у 2015 році порівняно з 2014, є видобуток кам’яного та бурого вугілля, виробництво меблів, металургійне виробництво, машинобудування, а також виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів.

Номінальна середньомісячна заробітна плата штатних працівників у січні-жовтні 2015 зросла на 18,7 % та становила 4062 грн. А але все з’їла інфляція. Реальна середньомісячна заробітна плата з урахуванням рівня інфляції скоротилася на 21,8 %.

Рівень безробіття за методологією МОП, зріс до 9,2% проти 8,6%.

БАНКИ і КУРС ГРИВНІ

Антоніна Дешко, експерт з питань фінансової політики

Протягом року спостерігалися системна чистка банківської системи, колапс в кредитуванні та перші ознаки зростання депозитів. Також створено передумови для інституційної незалежності Національного банку.

2015 рік для банківської системи виявився досить складним. Несприятлива економічна ситуація з одного боку та накопичені проблеми в їх діяльності з минулих періодів, поряд з активізацією діяльності НБУ в сфері банківського нагляду (насамперед, відповідно до вимог Меморандуму про економічну і фінансову політику) мали наслідком введення тимчасових адміністрацій та ліквідації значної кількості банків. На сьогодні у стадії ліквідації перебуває 63 банки та ще в 4 введено тимчасову адміністрацію. За 11 місяців 2015 року 77 банків працювали прибутково (4,1 млрд грн), водночас чистий збиток банківської системи становив 57,3 млрд грн.

Кредитування банками економіки в 2015 році практично не відбувалося. Останніми місяцями спостерігається тенденція щодо зростання депозитів у національній валюті у банках: у жовтні вони зросли на 4,75 млрд грн та у листопаді на 1,2 млрд грн (хоча на показники початку року ми ще не вийшли). Однак, чи це постійний тренд, який засвідчує відновлення довіри до банківської системи чи випадковість, поки невідомо.

У 2015 році було посилено інституційну незалежність Національного банку, уточнено його повноваження шляхом прийняття змін до закону про НБУ. Однак, Рада Національного банку, склад якої мав би бути оновлений за новим законом так і не запрацювала (Комітет лише розглянув кандидатури потенційних представників від Верховної Ради), а це означає, що НБУ вступає в 2016 рік без свого головного документу – Основних напрямів грошово-кредитної політики.

Валютний ринок продовжував виявляти ознаки нестабільності, що були спричинені нестабільною ситуацією в економіці, зниженням обсягу експорту і надходження валюти та достатньо високим попитом на неї.

Національний банк у цій ситуації достатньо жорстко обмежив операції на валютному ринку, запровадивши практично «ручне» його регулювання, у тому числі і шляхом «обрізання» заявок банків на купівлю валюти (і формування відкладеного попиту на валюту, що може мати в майбутньому досить негативний вплив на ситуацію на ринку).

Як результат вищеперерахованого - валютна гойдалка на ринку. Мінімальний курс спостерігався 09.01.2015 – 15,75 грн/дол, а максимальний – 26.02.2015 – 30,02 грн/дол. Це курс офіційний. На «чорному» ринку ситуація була гіршою.

Тому, хоча протягом року Національний банку декларував можливість і необхідність послаблення (лібералізації) у сфері валютного регулювання, значних послаблень на валютному ринку не було зроблено, і зважаючи на поточну ситуацію в економіці, найближчим часом очікувати на це не доводиться.

На цьому тлі протягом року НБУ наростив валютні резерви до 13,3 млрд. дол. США. Однак, незважаючи на намагання Національного банку здійснювати купівлю валюти на ринку, основним джерелом їх зростання все ж залишалися надходження від міжнародних організацій.

ПОДАТКИ та ЗБОРИ

Юрій Федчишин, експерт з питань податкової політики

Деякі події у цій царині протягом року, якщо ще не справляють, то справлятимуть вже в найближчий відчутний ефект на економічну ситуацію в країні та бізнес-клімат. Мова йде насамперед про наступні нововведення.

Запровадження системи електронного адміністрування ПДВ і спец. рахунків. Незважаючи на великий скептицизм багатьох та помилки в процесі, уряд виявив рішучість і СЕА ПДВ стала частиною життя значної частини підприємців.

Запровадження акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Запровадження додаткового імпортного збору, який з одного боку формально збільшив надходження у бюджет, проте з іншого боку – став стимулом відходу в тінь для деяких імпортерів.

2015 рік – це рік боротьби за податкову реформу, яка закінчилась… відсутністю реформи. Запропонувавши «драконівську» реформу, уряд пішов на так званий компроміс та врешті дещо ускладнив податковий тягар на окремі сфери, поєднуючи це із зменшенням ЄСВ.

ПРИВАТИЗАЦІЯ

Ірина Ратинська, експерт з питань управління об'єктами державної власності

У 2015 році широкомасштабна приватизація, яка була оголошена урядом, не відбулася. Відповідно, цьогоріч надходження до бюджету від приватизації, за оперативними даними Фонду держмайна становлять лише 144 млн грн. Це менше 1 відсотка від запланованої суми у 17 млрд грн!  Чому склалася така ситуація?

Уряд не зміг «протягнути» потрібні для масштабної приватизації законопроекти. Мова йде зокрема про розширення переліку підприємств, які можуть бути приватизовані. Також не були виставлені на продаж заплановані стратегічні підприємства: «Одеський припортовий завод» та «Центренерго».

Таким чином, у нас залишається надія, що наступного року зміниться ідеологія проведення приватизації. Відбудеться переорієнтація з фіскальних проблем на проблеми сталого розвитку економіки та залучення інвестицій.

ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД і КОНТРОЛЬ

Олеся Помаз, експерт з питань регуляторної політики

Головною інтригою для підприємців у 2015 році було питання продовження мораторію на перевірки, що діяв від серпня 2014-го р. (крім Державної фіскальної служби та Державної фінансової інспекції).

Нагадаю, що здійснювати перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами дозволялося винятково у кількох випадках: за наявності дозволу Кабміну, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду, або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу. Зрештою парламент пролонгував дію мораторію до середини літа 2016-го р. Але лише у першому читанні.

Піврічна «пауза» фактично означає, що в уряду є додатковий час для подальшого реформування системи нагляду (контролю).

Щоправда, представники малого бізнесу з обсягом доходу до 20 млн гривень за попередній календарний рік можуть спати спокійно: для них мораторій на перевірки діятиме до кінця 2016 року.

Окрім цього, Мінекономіки затвердило та офіційно оприлюднило на своєму сайті у вільному доступі План комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) на 2016-й р. Тобто, суб’єкти господарювання заздалегідь можуть дізнатися про точну дату запланованої для їхніх підприємств перевірки.

БІЗНЕС-КЛІМАТ та ІНВЕСТИЦІЇ

Світлана Ковалівська, експерт  з інвестицій та регіонального розвитку

Прямі іноземні інвестиції в Україну, а також капітальні вкладення за рахунок всіх джерел скорочуються. Показники з відтоку капіталу не перевищують середньорічні за період 2010-2014 роки, хоча сума залучених іноземних інвестицій в 2014-2015 і роках впала більш, ніж в два рази, а капітальні інвестиції за 3 квартали – на рівні 77% від минулорічних показників і це є свідченням нашого несприятливого інвестиційного клімату.

Водночас Україна повільно, але впевнено рухається по сходах рейтингу останні роки. Позиція держави в рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку Doing Business на 2016 рік покращилась на 4 позиції. Тепер ми попереду Китаю - на 83 місці серед 189 країн.

У наступному році варто очікувати підвищення позиції України на певну кількість пунктів з огляду на нововведення, запровадженні парламентом в цьому році. У новому році запрацюють зміни законодавства щодо енергосервісних контрактів для проведення масштабної енергомодернізації, зміни щодо захисту прав інвесторів, новації для стимулювання інвестицій та для розвитку мережі індустріальних парків, а також розвитку державно-приватного партнерства в Україні та Україні.

МИТНИЦЯ

Юрій Федчишин, експерт з питань податкової політики

Наміри поглинути митницю податковою. Прикриваючись загальними вимогами МВФ про реформування ДФС відбулася спроба остаточно ліквідувати автономію митниці, яка поєднувалась з конфліктами всередині ДФС.

Запрошення Crown Agents та інших іноземних структур для «управління митницею». Компанія, яка має досвід консультування та здійснення аудиту, очікувано мала взяти під управління ряд регіональних митниць. Однак, досі невідомо, коли такі зміни можуть відбутись.

Початок роботи одеської команди Саакашвілі на митниці. Перші кроки, які були здійснені – спрощення процедур, прийняття ціни контракту заявлену декларантом, запровадження електронної системи оцінки ризиків за досвідом Грузії.

ДЕРЕГУЛЯЦІЯ

Олеся Помаз, експерт з питань регуляторної політики

У 2015 році практично звідусіль лунало слово «дерегуляція». Уряд навіть затвердив План заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, який складався з понад 100 пунктів та був спрямований на усунення надмірного адміністративного регулювання господарської діяльності, створення сприятливих умов для ведення бізнесу. І упродовж року фактично кожен міністр наголошував на потребі здійснення дерегуляції у підпорядкованій йому галузі. Проте, на жаль, плани залишилися планами.

Водночас, варто констатувати, що за рік певні позитивні зрушення відбулися. Зокрема, у питаннях ліцензійних, дозвільних процедур та спрощення ведення бізнесу:  скасовано обов’язковість одержання 2-х документів дозвільного характеру, а також 15 документів (висновків, сертифікатів), які доводилося отримувати підприємцям під час провадження господарської діяльності; залишено 30 видів ліцензій із 56; скасовано обов’язкові сертифікати з 13 видів продукції; спрощено процедуру відкриття бізнесу з встановленням строку реєстрації підприємств протягом не більше 2-х днів; заборонено вимагання від суб’єктів господарювання даних, які знаходяться в державних реєстрах.

КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

Ірина Ратинська, експерт з питань управління об'єктами державної власності

Відбулося певне вдосконалення законодавчих основ корпоративного управління, зокрема: запроваджено похідний позов (право міноритарного акціонера подати позов в інтересах товариства про відшкодування збитків), встановлено правовий інститут «незалежний директор», зменшено кворум загальних зборів акціонерного  товариства  до «понад 50 відсотків голосуючих акцій» (було «не менше 60 %»).

Таким чином, Україна виконує свої зобов'язання  щодо розвитку політики корпоративного управління та наближення національного законодавства до положень Директиви Ради Другий 77/91 / ЄЕС та Угоди про асоціацію між Україною, та Європейським Союзом.

3. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Маріанна Онуфрик, Лариса Самсонова, експерти з питань соціальної політики

Сьогодні в Україні нараховується 17 мільйонів осіб, які отримують допомогу від держави. Загалом система соціального захисту за основними характеристиками залишається радянською, патерналістською за своєю суттю і такою, що не мотивує до подолання людиною складних життєвих обставин. В структурі доходів населення частка від заробітної плати і частка доходів громадян від соціальної підтримки держави є майже рівними, що не лише свідчить про катастрофічний стан економіки держави, але й про утриманські настрої українців і зниження стимулів до праці – працювати стає не вигідно. 2015 р. не став початком кардинальних реформ, що мали б на меті змінити такий стан речей. Це зокрема декларувалося в Коаліційній угоді, підписаній наприкінці 2014 р.

Декілька останніх місяців лише поглибили кризу у соціальній сфері. У зв’язку з російською військовою агресією на Сході України і окупацією Криму – ми повинні забезпечити гідні умови життя понад 1,5 мільйонам внутрішньо переміщених осіб і десяткам тисяч учасників Антитерористичної операції та членам їхніх сімей.

З реалізованих задумів можна відзначити реформу системи надання субсидій. Тепер процедуру прощено і єдиною умовою призначення субсидії є низький дохід домогосподарства. ​Проте залишається питання наскільки такий механізм соціальної підтримки є ефективним, у тому числі у контексті подолання утриманських настроїв.

​Інші важливі ініціативи - оптимізація системи соціального ​та ​медичного страхування, перегляд системи нарахування пільг - реалізовані частково, або декларується намір вирішити ці питання в майбутньому.

Протягом року паралельно працювали дві системи допомоги: волонтерська та державна. Ефективна і неефективна. Волонтерська допомога відрізнялася від державної швидкістю реагування, гнучкістю, намаганням вести облік тих, кому була надана допомога, намаганням створення дієвих реєстрів. Державна ж допомога була і залишилася неповороткою та забюрократизованою,  обмеженою у прийнятті нестандартних швидких рішень.

Водночас саме 2015 рік став роком, коли почався діалог між громадськістю і владою. І хоча ще цей діалог умовний, це все-таки початок змін.

ПРАВА ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Лариса Самсонова, експерт з питань соціальної політики

Цьогоріч Україна вперше звітувала в комітеті ООН з прав інвалідів про стан дотримання відповідної конвенції ООН. Констатовано, що наша держава дуже мало зробила для людей з інвалідністю.

Указом Президента була затверджена Національна стратегія у сфері прав людини. Це перший крок до правової моделі інвалідності в Україні. Чи не вперше активну участь в розробці стратегії взяла громадськість.

З вересня 2015 року збільшено розмір виплат державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та на дітей-інвалідів.

Розроблено новий варіант закону про соціальні послуги. Він має на меті запровадити нову систему адресної системи допомоги в тому числі людям з інвалідністю у вигляді соціальних послуг.

Нарешті актуальною стала в Україні тема дітей з інвалідністю, і це відображається в розпорядження Президента №818/2015-р про створення робочої  групу з опрацювання пропозицій щодо реформування системи інституційного догляду та виховання дітей.

Зусиллями громадськості було ініційовано створення міжвідомчої робочої групи з розвитку системи раннього втручання в Україні. Координатором роботи цієї групи стало Міністерство охорони здоров’я.

Актуальною стала тема розвитку інклюзивної освіти, саме цю тему пріоритетом для своєї діяльності вибрала дружина Президента.

Всі ці кроки можуть бути як рухом у напрямку реформ, так і тупцюванням на місці.

Реальні зміни відбудуться тоді, коли стосовно кожного напрямку буде розроблено чіткий порядок реалізації реформ, коли ці кроки матимуть публічне суспільне обговорення, коли логіка впровадження реформ буде зрозуміла кожному громадянину, в тому числі громадянину з інвалідністю. Поки що карта реформ у соціальній сфері  виглядає у вигляді поодиноких пазликів, які періодично складаються в загальну картину дій. Хотілось би побачити картину майбутньої реформи в цілому.

ПЕНСІЙНА СИСТЕМА

Маріанна Онуфрик, експерт з питань соціальної політики

В абсолютних показниках (80,8 млрд у 2015 році) видаткові статті ​на пенсійне забезпечення ​ сьогодні перевищують розмір дефіциту державного бюджету (76 млрд грн).​ Проте, об’єктивно, видатки з держбюджету на ​ці статті, повинні бути більшими принаймні ще на 22 млрд гривень, оскільки на солідарну систему України покладено невластиві для неї виплати – це доплата до мінімального розміру пенсій, фінансування пенсій за вислугу років тощо.

Готуючи торік Коаліційну угоду, депутати поставили для себе за мету встановити єдині принципи нарахування пенсій в Україні, поетапне запровадження накопичувального рівня пенсійної системи, розвивати недержавне пенсійне страхування та ін.

Уряд навесні 2015 р. вніс на розгляд парламенту відповідний законопроект, але до цього часу він навіть не був ухвалений у першому читанні. Через це  реформу системи пенсійного забезпечення фактично відкладено на невизначений термін.

ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНІ ОСОБИ

Тетяна Дурнєва, експерт з питань внутрішньо переміщених осіб

Станом на кінець року на обліку перебуває майже 1 млн 700 тис переселенців. Попри те, що з моменту початку внутрішнього переселення пройшло понад півтора роки, державна політика у відношенні до внутрішньо переміщених осіб, досі не розроблена. Переселенці розглядаються як тягар, а не як ресурс. Водночас, якщо проаналізувати дані Мінсоцполітики, то тільки 50% облікованих внутрішньо переміщених осіб звертаються за призначенням адресної соціальної допомоги у розмірі 442 грн для працездатних осіб та 884 грн для непрацездатних.

На державному рівні відсутній чіткий план дій, координація та комунікація між усіма структурами, органами та громадськими організаціями. Досі в процесі розробки перебуває єдина база ВПО. Такий реєстр повинен за задумом містити детальні характеристики та потреби зареєстрованих осіб, інформацію про вік, стать, стан здоров’я тощо. А доступ до бази повинні мати всі дотичні до вирішення проблем ВПО структури – міністерства, громадські організації, донори.

Ось уже майже рік чекає на затвердження Комплексна державна програма щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції ВПО. Цей документ уже схвалений на засіданні Кабміну. Справа – за формальним підписом… Якщо така програма запрацює є це буде свідченням системної державної політики, й готовності уряду ефективно вирішувати проблеми ВПО, й сприятиме залученню міжнародної допомоги.

4. ЕНЕРГЕТИКА та ЖКГ

ЕНЕРГЕТИКА та  ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Дмитро Довженко, експерт у сфері енергетики та ЖКГ

Для зеленої енергетики з’явився шанс на існування в Україні, оскільки було оновлено закон «Про електроенергетику». Цей документ зрівняв усіх виробників зеленої енергії до рівних умов, а також надав можливість стати бізнесменом у власному домі. Йдеться про встановлення вітрової або сонячної електростанції у себе вдома, а також про можливість надлишків енергії продавати в енергоринок.

Це відкриває нові можливості для українців й говорить про те, що ринок за задумом поступово стає відкритим для пересічних громадян. Звичайно, ще не один рік мине, доки громадяни усвідомлять важливість такого закону й на практиці реалізовуватимуть нові можливості. Але прецеденти є, вони з’являються, є певний поступ уперед.

Не менш важливим є ухвалення законопроектів про так звані енергосервісні контракти (ЕКО), за якими приватні інвестори зможуть гарантовано вкладати гроші в енергомодернізацію бюджетних закладів. Цим можна буде досягнути ефект зниження енергоспоживання без втрати комфортних умов перебування в приміщенні.

На черзі – важливий для держави крок, спрямований на реформування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також – нова модель ринку електроенергетики.

ГАЗ і «НАФТОГАЗ»

Оксана Короткевич, експерт з питань енергетики

Найголовніша подія цього року – ухвалення закону про ринок природного газу. Це ключовий документ, що встановлює на українському ринку природного газу нові цивілізовані європейські норми, визначені в Третьому енергетичному пакеті ЄС. Документ містить механізми підтримки незахищених споживачів та контролю за якістю послуг, робить ринок прозорим та зрозумілим для інвесторів, стимулює конкуренцію. Крім того, зазначеним Законом чітко окреслено межі втручання уряду.

Вже зроблено перші кроки із демонополізації ринку, а саме - здійснено розділення облгазів на суто постачальні компанії та операторів газових мереж. Скасовано державне регулювання цін на газ для всіх категорій споживачів тощо. Але це - тільки початок на шляху реформування ринку природного газу.

Ще однією важливою подією є реформа корпоративного управління «Нафтогазу». Постановою уряду затверджено новий статут компанії та план реформи корпоративного управління. На виконання її  відбулася  передача  100% акцій компанії від Міненерго до Мінекономрозвитку.

Новий план щодо корпоративного управління  «Нафтогазу» передбачає: заборону втручання чи перешкоджання у господарську діяльність компанії з боку органів державної влади, політичних партій та громадських організацій, роботу Наглядової ради тощо. Тобто реформування «Нафтогазу» це своєрідний виклик для уряду, який має все здійснити якісно та професійно.

ТАРИФИ, СУБСИДІЇ та ЖКГ

Всеволод Ніколаєв, член Консультативної ради ІСЕД, Дмитро Довженко, експерт у сфері енергетики та ЖКГ

Головним «досягненням» влади стало суттєве підняття тарифів у декілька разів – при цьому влада не зуміла розповісти, куди підуть ці кошти, та чи покращиться якість послуг після суттєвого підвищення.

На противагу підняттю тарифів уряд запровадив низку змін до порядку надання субсидій, спростивши процедуру їхнього отримання та нарахування. Але й нині процедура «пробуксовує», й багато громадян досі не можуть отримати субсидії, а документи розглядаються подекуди місяцями. При цьому уряд заявляє, що всім все видається.

Проблема насамперед полягає в тому, що Кабмін не передбачив достатню кількість працівників, які задіяні в процесі обробки та видачі субсидій. 

Цього року був ухвалений закон про ОСББ, який, як стверджують представники влади, вирішуватиме житлові проблеми мешканців багатоквартирних будинків. Проте цей механізм поки що не взяли на всеозброєння мешканці квартир.

Головна проблема у реформування сектору ЖКГ полягає сьогодні в тому, що коштів, які сплачують мешканці, недостатньо для реконструкції та модернізації будівель. Й водночас існуючі ЖЕК неефективно використовують надані їм в управління фінансові фонди.

Більшість будинків так і не створили ОСББ, оскільки в цьому випадку ввесь тягар лягає на мешканців, а в багатьох випадках це -  малозабезпечені люди, які не мають достатньо коштів, аби оплатити комунальні послуги, не кажучи вже про утримання будинку.

5. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Анна Ісічко, експерт з юридичних питань

Чергові місцеві вибори в Україні відбулись у новому форматі згідно з новим законом про місцеві вибори. Так, було встановлено 5% виборчий бар’єр, заборона на участь політичних блоків та на перехресне балотування, 30% гендерна квота на участь жінок, зменшено кількість депутатів в місцевих радах на 30%. Також закладено нову процедуру відкликання повноважень депутатів через рік після їхнього обрання… В разі ухвалення ВРУ конституційних змін, наступні місцеві вибори відбудуться знову восени 2017 року.

Одним з найбільш помітних державницьких процесів цього року можна назвати активне розширення повноважень місцевої влади, формування об’єднаних територіальних громад та збільшення обсягів фінансування місцевих бюджетів. Важливим кроком у справі розбудови взаємодії активних громадян та депутатів місцевих рад стало законодавче посилення механізму контролю за діяльністю цих депутатів. Так, прийнято закон про внесення змін до статті 59 закону про місцеве самоврядування в щодо обов’язковості поіменного голосування депутатів місцевих рад.

РЕФОРМА ДЕРЖСЛУЖБИ

Світлана Ковалівська, експерт  з інвестицій та регіонального розвитку

Незабаром запрацює новий довгоочікуваний закон про державну службу. Зміни насамперед пов’язані з конкурсним порядком призначення на посади, розмежуванням політичних та адміністративних посад, деполітизації державної служби, справедливої зарплати із формулою, позбавленої суб’єктивізму в призначенні бонусів  (70% оклад / 30% надбавки) тощо.

Однак загалом реформа державного управління має найнижчий прогрес виконання завдань серед інших реформ. Функціональний аналіз системи центральних органів виконавчої влади не розпочато. Фактичний рівень скорочення непрофільних функцій та оптимізації витрат на забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фактичний рівень  скорочення та/чи децентралізації адміністративних послуг не оприлюднюється. Не розпочато запровадження системи аналізу, прогнозування та стратегічного планування державної політики.

Що потрібно зробити? Визначити відповідальну особу за реформу державного управління, розпочати функціональний аудит органів державної влади, розробити та створити нову ефективну систему державного управління, з підсистемою управління інвестиційною діяльністю.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ

Анна Ісічко, експерт з юридичних питань

Серед важливих подій року варто окремо відзначити ухвалення закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення та протидії політичній корупції (проект 2123а).

Внаслідок прийнятих змін політичні партії отримуватимуть бюджетне фінансування на реалізацію своєї статутної діяльності, якщо на останніх виборах ці партії набрали не менше 2 відсотків голосів виборців. Початок фінансування партій заплановано у 2017 році.

6. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА

ЕКОЛОГІЯ та ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

Тетяна Тевкун, експерт з питань екологічної політики

Однією з найбільш вагомих позитивних подій у сфері охорони довкілля у 2015 році  є ратифікація Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. Цей документ Україна підписала ще далекого 2003 року, а ратифікувала – останньою. Протокол визначає обов’язки сторін забезпечувати проведення стратегічної екологічної оцінки для планів і програм, які, вірогідно, можуть спричиняти суттєві екологічні наслідки, зокрема пов’язані зі здоров’ям громадян.

Також важливим є факт внесення до ВР законопроектів про оцінку впливу на довкілля та про стратегічну екологічну оцінку.  Ці документи розроблені з метою адаптації нашого законодавства до законодавства ЄС. Вони передбачають «превентивні заходи» щодо охорони довкілля – перед прийняттям рішення щодо планованої діяльності або ж до прийняття уповноваженими органами планів і програм має бути обов’язково здійснений аналіз щодо впливу на довкілля та широко залучена громадськість. Але у парламент поки що виявляє пасивність в розгляді цих законів.

Лише після ухвалення цих законопроектів можна буде говорити, що України рухається у бік сталого розвитку. Нагадаю, це одна з найперспективніших ідеологій 21 століття яка передбачає збалансований розвиток економічної, соціальної та екологічної складової. Отже можна відзначити, що у 2015 році створювалося більше підґрунтя для змін, аніж здійснювалися власне зміни.

Он-лайн версію звіту можна завантажити тут.