Європейські «правила» сміття


Згідно з угодою про асоціацію з ЄС Україна протягом трьох років має імплементувати Директиву Європейського парламенту та Ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи. Оскільки півтора роки від часу підписання документу вже минуло, залишається ще стільки ж. Отже Україна за цей час має запровадити (хоча б на законодавчому рівні) європейські стандарти поводження із відходами.

П’ять китів поводження з відходами

Згаданою директивою передбачається запровадити чітку ієрархію пріоритетів поводження з відходами, приблизно так як це реалізовано в країнах Заходу:

  • запобігання;
  • підготовка до повторного використання;
  • переробка;
  • інший тип утилізації, напр., для відновлення енергії;
  • ліквідація (видалення).

Дизайн Ольга Павленко
Така чітка структуризація – головна новація, якої в майбутньому повинна буде дотримуватися Україна.

Не купуй зайвого

Заходи із запобігання утворенню відходів мають на меті розірвати зв'язок між економічним ростом та екологічними наслідками. У політиці поводження з відходами значну увагу слід надавати заохоченню розробки продуктів для зменшення їхнього впливу на довкілля та вироблення відходів. Зокрема, впровадження заходів, які  стимулюватимуть розвиток, виробництво та просування продукції багаторазового використання, технічно тривалої та придатної для належної та безпечної переробки після того, як вона перетвориться на відходи, та ліквідація якої не шкодить довкіллю.

Такими заходами є економічні стимули (пільги, спеціальне оподаткування абощо), проведення освітніх компаній. На сьогодні в Україні такий спосіб стимулювання не є прийнятим на загальнодержавному рівні, просвітницькою компанією переважно займаються екологічні організації та громадські активісти.

Практика

- У Данії уже 20 років діє податок на безкоштовну роздачу поліетиленових пакетів в торгових закладах. Після того, як там ввели плату за пакети, його популярність у покупців знизилася на 90%.

- 10 років тому у Великій Британії були запущені на ринок біорозкладані пакети для хліба, який упродовж чотирьох років повністю розкладається на вуглекислий газ і воду.

Відходи в стилі «секонд хенд»

Сенс підготовкидо  повторного використання полягає у заходах, які продовжують життя тих чи інших речей та дозволяють використовувати таку річ більше одного разу після її виготовлення. Прикладами такого заходу можуть бути збір тари та упаковки для її повторного використання, передача вживаного одягу бідним верствам населення, використання зношених шин та пластикових пляшок наприклад для побудови речей для побуту та ін.

В Україні такому заходу приділяється надто мало уваги, частково є певні зрушення у повторному використанні скляних пляшок.

Практика:

- Агенція з охорони довкілля Ісландії має свій сайт на якому викладається інформація та соціальна реклама щодо повторного використання речей, велика увага звертається на заходи із заохочення використання упаковки напоїв.

Переробка

Суспільство вже давно навчилося використовувати багато видів відходів як вторинну сировину. Це зокрема стосується переробки металу, пластику, скла та паперу. Переробка таких відходів дозволяє економити сировину, зменшувати негативний вплив на довкілля як шляхом економії сировини так і зменшенням кількості відходів, які захоронюються на звалищах.
Дизайн Ольга Павленко
Для переробки кожного виду відходів існує своя технологія, кожен вид переробляється окремо. Проте, такі відходи цінні як ресурс за умови дотримання певних вимог збору, тому їх доцільно збирати  окремо.  Такий підхід віднедавна практикується в окремих містах Україні. І в цій сфері можна говорити про певні досягнення.

Практика:

- У країнах Європи встановлено контейнери для роздільного збирання відходів, забезпечено логістику збору. За дотриманням правил щодо роздільного збирання відходів стежать спеціально уповноважені органи. Так, наприклад, в Німеччині існують так званні «сміттєві поліцейські», працює система штрафів і заохочень.

Спалення та утилізація

Якщо переробка і компостування відходів є недоцільною з технічних та економічних причин в такому разі доцільно утилізувати сміття (в т.ч. шляхом відновлення енергії).

На сьогодні в Україні працює лише кілька сміттєспалювальних заводів. Частина з них (Київ, Дніпропетровськ) морально застаріли та шкодять довкіллю викидами в атмосферу. Нові заводи працюють не на повну потужність або ж взагалі не працюють оскільки тривалий час не вирішується питання  встановлення тарифів на перероблення побутових відходів. В результаті всі відходи складуються на полігонах або на стихійних звалищах.

Практика

- В європейських країнах спалюванням переробляють 20-25% обсягу міських відходів, в Японії — близько 65% , в США — близько 15%.

- Найактивнішим «спалювачем» є Німеччина, яка має 60 заводів, щороку спалюючи понад 16 млн. т. відходів.

Наказ: ліквідація

Видалення (ліквідація) відходів на звалища – це останній спосіб поводження з відходами і застосовуватися тоді, коли попередні способи вичерпано. Це пов’язано з тим, що відходи, які перебувають на звалищах, як відомо, негативно впливають на довкілля.

Сьогодні в Україні широко поширена інша практика. Як наслідок – понад 12 тис. гектарів (за даними Мінрегіонів) в межах держави займають звалища. Всеукраїнська екологічна ліга оперує даними про 7% території країни. Це більше ніж уся територія природно-заповідного фонду, яка становить 6,5 відсотків!

В ЄС існує інша, окрема директива, яка регулює питання ліквідації відходів на звалищах, в тому числі й щодо вимог до облаштування звалищ. Цей документ має бути теж імплементований в українське законодавство у найближчій перспективі. Європейська директива встановлює чіткі вимоги до ліквідації відходів на звалищах щодо облаштування місць захоронення відповідно до класів відходів, закриття та рекультивації полігонів, які не відповідають таким вимогам, зменшення кількості відходів, які вивозяться на сміттєзвалища (розроблення відповідної національної стратегії) та ін.

Сьогодні ми навіть не можемо собі уявити масштаби шкоди для довкілля та здоров’я людей, наприклад, лише в такому розрізі, як несортовані відходи. Ця робота ведеться, але – не системно, у вигляді експериментів на місцях. А тим часом використані батарейки, електронне обладнання, лікарська засоби й таблетки тощо тонами потрапляють на звалища, утворюючи пустку на цих місцях на сотні років уперед. Без імплементації європейських норм поводження з відходами, без перегляду державної політики у цій сфері, ситуація незворотно погіршуватиметься щороку.

Читайте статтю також на «Європейській правді».